справа№1340/4810/18
16 листопада 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій , -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 з урахуванням правової оцінки наданої судовим рішенням.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги. Вважає, протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів про виплату одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 18.10.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.12.2015 року.
Згідно довідок до акту МСЕК серії 10 ААБ № 115787 від 06.12.2012 року та серії 10 ААВ № 898437 від 14.12.2015 року причиною інвалідності позивача є поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в період з 31.10.1984 року по 13.12.1986 року, у тому числі з 07.01.1985 року по 13.12.1986 року приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується копією довідки Червоноградського міського військового комісаріату від 26.05.2017 року №27.
Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - структурного підрозділу Міністерства оборони України №791 від 26.04.2012 року, поранення (контузія) і захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
26.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Листом №5169 від 08 червня 2017 року Львівський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що документи позивача не були відправлені до Міністерства оборони України, оскільки позивачем не надано копію документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зазначено, що особам, яким встановлена інвалідність до 01.01.2014 року, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідно до пп.4 п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.05.2008 року №499.
Вважаючи вищевказану бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною, позивач звернувся до суду.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 15 лютого 2018 року справі № 459/2844/17 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного судку від 04.06.2018 року у справі №459/2844/17 скасовано рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15 лютого 2018 року справі № 459/2844/17 та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання на розгляд Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі відповідно до ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та заяву з документами ОСОБА_1 . Зобов'язано Львівський обласний військовий комісаріат подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (2438512254) в розмірі відповідно до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та заяву з документами ОСОБА_1 , подану для призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року.
За результатами виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі №459/2844/17 Департаментом фінансів Міністерства оборони України було направлено лист №248/5877 від 06.09.2018 року.
У листі №248/5877 від 06.09.2018 року Міністерство оборони України зазначає, що виконати судове рішення є неможливим, оскільки позивачем не надано довідки про ступінь втрати працездатності у відсотках, а відтак неможливо визначити розмір одноразової грошової допомоги.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Враховуючи вищенаведене, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
Відповідно до п.4.6 наказу Міністерства оборони №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Наказ №530), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Відповідно до Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 року №564 (надалі Положення №564), в апараті Міністерства оборони України утворюється комісія з метою виконання пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військово-службовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві затвердженого Порядком №975.
Відповідно до п.1 Положення №564 основним завданням Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного судку від 04.06.2018 року у справі №459/2844/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання на розгляд Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі відповідно до ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та заяву з документами ОСОБА_1 та зобов'язано Львівський обласний військовий комісаріат подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (2438512254) в розмірі відповідно до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та заяву з документами ОСОБА_1 , подану для призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Листом від 06.09.2018 року за №248/5877 відповідач стверджує про неможливість виконання судового рішення у справі №459/2844/17, оскільки позивачем не надано довідку про ступінь втрати працездатності у відсотках, а відтак неможливо визначити розмір одноразової грошової допомоги.
Суд вважає такі посилання відповідача безпідставними з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі Постанова №975) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок). Зазначений Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Таким чином Порядок №975 не передбачає обов'язку подачі довідки про ступінь втрати працездатності у відсотках.
Судом встановлено, що Міністерство оборони України не приймало жодного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що Міністерством оборони, як суб'єктом владних повноважень, не наведено дійсних обставин, за наявності яких можливо стверджувати про недотримання позивачем підстав на отримання одноразової допомоги та неможливість прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні такої грошової допомоги, відтак, відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок доказування правомірності власних рішень, дій чи бездіяльності, визначений положеннями ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом подання звіту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлюючи строк для подання звіту, суд повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно з судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Позивач не зазначив жодних обставин, які б вказували, що відповідач уникатиме виконання рішення та причини, які б свідчили про необхідність для ухвалення рішення в даній справі щодо подання звіту про виконання судового рішення.
Таким чином, суд вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання позивача щодо здійснення контролю за виконанням судового рішення, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень, отже, позов слід задоволити. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги . Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.