16 листопада 2018 року м.Кропивницький Справа № 1140/2793/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (25002, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802, надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку з донарахованого за рішенням суду щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати відповідача виплатити безпідставно утриманий з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці податок за період з 29.03.2017р. по 30.04.2018р. в сумі 23073,92 грн.
22.10.2018р. ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.11.2018р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016р. №1515-VIII її було звільнено з посади судді Апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
15.09.2016р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, додавши до заяви розрахунок Апеляційного суду Кіровоградської області стажу судді, який дає право на тримання щомісячного довічного грошового утримання, згідно якого стаж роботи на посаді судді станом на 15.09.2016р. склав 25 років 01 місяць, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.
Проте, довічне грошове утримання позивачеві було призначене у розмірі 84% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді. Визначаючи вказаний розмір довічного грошового утримання відповідач не зарахував до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, половину строку навчання на денному відділенні вищого учбового навчального закладу.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач оскаржила до суду порядок обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. (справа №404/6105/17) задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, прийнято нову постанову про задоволення позову, зокрема, зобов'язано Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 29.03.2017р.
На виконання судового рішення відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, який після перерахунку склав 23760 грн. (90% від 26400 грн.).
Згідно розрахунків позивача доплата у зв'язку з перерахунком мала становити 40391,64 грн.
Позивач зазначила, що після перерахунку їй здійснено доплату лише в розмірі 17317,72 грн., що свідчить про утримання податку з вказаних виплат.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач зазначила, що станом на дату перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018р. №1-р/2018 положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому відповідач не мав права утримувати податок з сум доплати після проведення перерахунку.
09.11.2018р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що на виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р., позивачеві здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 29.03.2017р. При цьому, здійснюючи перерахунок було застосовано норми Податкового кодексу України (абз. 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164; п. 16-1 підрозділ 10 розділ ХХ «Перехідні положення»), якими в період за який проводився перерахунок було передбачено стягнення податку з доходів фізичних осіб та військового збору, в т.ч. з щомісячного довічного грошового утримання (а.с.21,22).
Крім того, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.25-71).
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В судове засідання призначене на 14.11.2018р. сторони не з'явились, що зафіксовано протоколом судового засідання, тому подальший розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні (а.с.72).
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. у справі №404/6105/17 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області задоволено апеляційну скаргу позивача:
- постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 листопада 2017 року у справі № 404/6105/17 скасовано, прийнято нове рішення;
- позов задоволено;
- визнано протиправними дії Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо не зарахування до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі;
- зобов'язано Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області зарахувати до стажу судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою з 01 вересня 1977 року по 01 липня 1982 року на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.І. Мечнікова;
- зобов'язано Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 29.03.2017р.;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області судові витрати у загальному розмірі 1344 грн. 00 коп. (а.с.11-14).
На виконання рішення суду відповідачем, згідно розпорядження №824195 від 16.04.2018р., здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, з 29.03.2017р., відповідно до якого розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача склав 23760 грн. (90% від 26400 грн. згідно довідки від 02.12.2016р.) (а.с.9, 61 звор. бік).
Згідно відомостей з індивідуального перерахунку, відповідачем з суми щомісячного довічного грошового утримання позивача який склав 23760 грн., в період з квітня 2017р. по лютий 2018р. здійснювалось утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.65 звор. бік).
Позивач не погоджуючись з вказаним утриманням податку та збору, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018р. №1-р/2018 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Питання щодо нарахування, сплати, механізм справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору, врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПКУ).
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п.14.1.180. п. 14.1. ст. 14 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України) (п.168.3. ст. 168 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати (п.п. 164.2.19. п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункти 1.1.-1.3. п. 16-1 підрозділ 10 розділ ХХ ПКУ).
Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2018р. №1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), вирішив: визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи вищевказане Рішення Конституційного Суду України, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, втратили свою чинність з моменту ухвалення рішення, а не з моменту їх запровадження в Податковому кодексі України.
Отже, застосування Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018р. №1-р/2018 можливе лише до правовідносин щодо нарахування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які виникли після 27.02.2018р.
Зважаючи на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачеві здійснювався за період протягом якого були чинними положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, то відповідачем правомірно було утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (25002, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802, надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник