ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" листопада 2018 р. справа № 0940/1817/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Микитюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
05.10.2018 ОСОБА_1 (далі також, - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі також, - відповідач, Управління ПФУ в м. Івано-Франківську) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як особа, звільнена зі служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 02.07.2004 отримував у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довічну пенсію за вислугу років. Після призначення довічної пенсії за вислугою років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки 05.01.2012 йому виповнилося шістдесят років - досяг пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у позивача із зазначеної дати виникло право вибору на призначення різних державних пенсій, а саме довічної пенсії за вислугою років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чи пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, позивач із заявою про призначення пенсії за віком від 02.07.2018 вперше звернувся до Управління ПФУ в м. Івано-Франківську. В кінці липня 2018 ним отримано від відповідача лист за №2/28/63 від 20.07.2018, в якому зазначено, що позивача 02.07.2018 переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік - 3764,40 грн.
Із переведенням ОСОБА_1 відповідачем з пенсії за вислугою років, яку було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 в розмірі 3764,40 грн. позивач не погоджується, вважає таке переведення незаконним та таким, що порушує його право визначене ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме на призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, як це передбачено відповідно до положень абзацу 4 частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене позивач просить суд визнати дії Управління ПФУ в м. Івано-Франківську щодо здійсненого 02.07.2018 переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн., протиправними та зобов'язати Управління ПФУ в м. Івано-Франківську здійснити призначення йому пенсії визначеної із середньої заробітної плати (доходу) для призначення пенсії визначеної із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ухвалою суду від 10.10.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) для окремих категорій справ незначної складності (а.с.1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.11.2018 (а.с.76-78). У поданому відзиві відповідач зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" по 02.07.2018 року. З 02.07.2018 року згідно поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком, його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням середнього показника заробітної плати в розмірі 3764,40 грн. Відповідач з посиланням на ст. 9,10 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", вказав на те, що позивачем використано право вибору одного з видів пенсійного забезпечення у 2004 році при призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з чим на підставі поданої заяви позивачу було зроблено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із врахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески із застосуванням показника - 3764,40 грн.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1, з 02.07.2004 року згідно поданої заяви призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2 від 02.07.2004 (а.с.17).
Позивач, після досягнення 60 - річного пенсійного віку, 02.07.2018 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про переведення на пенсію за віком (а.с.20-22).
Зі змісту листа відповідача №2/28/63 від 20.07.2018 слідує, що ОСОБА_1 не призначено пенсію за віком, а переведено із пенсії за вислугу років, яка була раніше призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При такому переведенні відповідач керувався положенням частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а при обчисленні розміру пенсії застосував показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а саме згідно Пенсійної реформи з 01.10.2017, за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн. (а.с. 23-24).
Позивач, не погоджуючись із його переведенням відповідачем з пенсії за вислугою років, яку було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн., з метою захисту свого порушеного права, звернувся до суду.
Досліджуючи доводи позивача щодо здійснення протиправного переведення відповідачем з пенсії за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, визначену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд виходить із наступного.
У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 2) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пункт 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
При цьому, якщо особа надає довідку про заробітну плату, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 40 та ч. 2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який передує року поновлення виплати раніше призначеної пенсії чи переведенню з одного виду пенсії на інший.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2004 року було призначено пенсію відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачені іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
При цьому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент звернення позивача у 2018 році із заявою про призначення пенсії за віком, яка передбачає тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, що заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд, про що свідчать постанови від 18.11.2014 у справах № 21-379а14 та № 21-420а14, від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, від 09.06.2015 у справі № 21-550а15 та від 22.12.2015 у справі № 21-4071а15/2-а/199/138/14, у справі № 521/4655/17 від 15.03.18.
Суд, виходячи із положень частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду.
Як висновок суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено переводу пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки це два різні види державних пенсій, що призначаються та виплачуються різними органами Пенсійного фонду України на підставі різних законів. Переведення з одного виду на інший вид пенсії можна здійснювати лише в межах одного закону.
Пенсія за вислугу років не є однією із видів пенсій в солідарній системі, тобто вона не передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що відповідно унеможливлює переведення на пенсію за віком, яка є видом пенсій в солідарній системі згідно статті 9 вказаного Закону №1058-VІ.
Враховуючи встановлені під час розгляду даної адміністративної справи обставини, правові позиції Верховного Суду, а також те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо визначення показника середньої заробітної плати із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Тобто, при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідач повинен був призначити позивачу пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4482,35+6273,45)/2) у розмірі 5337,90 грн., відповідно до положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, у спірних правовідносинах визначено право позивача як особи, яка отримувала пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 коп. з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1409,60 грн., що підтверджується квитанцією №0869003401 від 04.10.2018 та квитанцією №0.0.1156487615.1 від 12.10.2018 (а.с. 4)
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо здійсненого 02.07.2018 переведення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 рік в розмірі 3764,40 грн., - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити призначення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії за віком з 02.07.2018 із застосуванням заробітної плати (доходу) для призначення пенсії визначеної із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за яку сплачено страхові внески за 2016-2017 роки .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;
відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, адреса: вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, код ЄДРПОУ 20550895.
Суддя Микитюк Р.В.