22 жовтня 2018 року Справа № 0840/3355/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1І.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні реєстрації податкової накладної №83 від 30.11.2017 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1) та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 №83 від 30.11.2017 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної №83 від 30.11.2017. Незважаючи на подання підприємством повідомлення щодо подачі додаткових документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена , відповідачем не було прийнято рішення ані про реєстрацію податкової накладної ані про відмову у її реєстрації. Вказував, що ним були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення ДФС про реєстрацію податкової накладної після її зупинення. Наполягав на тому, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано податкову накладну, підтверджуються первинними документами. Позивач стверджує, що в квитанції не вказано вичерпний перелік документів, які потрібно подати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію поданої накладної. Ураховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21.08.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено перше судове засідання на 17.09.2018 без виклику сторін. Встановлений відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 17.09.2018 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи для надання додаткового часу відповідачу для надання відзиву до 18.10.2018.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
18.10.2018 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні. Справу розглянуто 22.10.2018.
Станом на 22.10.2018 відповідачем не наданий відзив на позовну заяву, при цьому згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній день для надання відзиву припадає на 16.10.2018.
Суд враховує положення ч.4 ст. 159 КАС України, згідно якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований 30.11.1993, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
В ході господарської діяльності 10 листопада 2017 року між ТОВ “ТЕХНО-АГРОСЕРВІС” та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір поставки №10/11/17-02.
На виконання умов цього договору ТОВ “ТЕХНО-АГРОСЕРВІС” продає, а ФОП ОСОБА_1 купує лушпиння соняшника гранульоване на умовах поставки “FСА” (Інкотермс 2010) тобто на умовах самовивозу.
Постачання та передача товару покупцеві здійснюється у пункті прийому-передачі за здресою: м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, про що ТОВ “ТЕХНО-АГРОСЕРВІС” складено видаткову накладну №РН-0000047 від 30 листопада 2017 року та податкову накладну №20 від 30 листопада 2017 року.
Згідно платіжного доручення №544 від 16.01.2018 оплата за вищевказаною поставкою була здійснена 16 січня 2018 року.
Перевезення лушпиння від ТОВ “ТЕХНО-АГРОСЕРВІС” до позивача здійснювалося за допомогою перевізника ФОП ОСОБА_2 на підставі ТТН №047/1 від 30 листопада 2017 року.
20 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ОСОБА_3 ТЕХНОЛОДЖИ" було укладено Специфікацію №5 до Договору поставки №АПС-0198-МП від 01.10.2017 р.
Згідно з умовами цієї Специфікації позивач постачає, а ТОВ "АПС ПАУЕР " ТЕХНОЛОДЖИ" купує лушпиння соняшника пресоване гранульоване.
Постачання та передача товару Покупцеві здійснювалася у пункті прийому-передачі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 15-а., про що позивачем складено видаткову накладну №83 від 30 листопада 2017 року та на її підставі податкову накладну №83 від 30 листопада 2017 року.
Перевезення лушпиння від позивача до ТОВ "ОСОБА_3 ТЕХНОЛОДЖИ" здійснювалося за допомогою перевізника ФОП ОСОБА_2 на підставі ТТН №3011 від 30 листопада 2017 року.
Згідно банківської виписки від 26.12.2017 р. ТОВ "ОСОБА_3 ТЕХНОЛОДЖИ" здійснило оплату поставленого товару платіжним дорученням від 26.12.2017 р. №1479 сумі 223294,05 грн.
15 грудня 2017 року було здійснено реєстрацію податкової накладної №83 від 30 листопада 2017 року, якій присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно з отриманою квитанцією податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
На виконання діючого на момент подання на реєстрацію податкової накладної пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено на адресу ДФС пояснення для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а також всі первинні документи.
Однак, станом на день звернення позивача до суду із цим позовом відповідачем не прийнято жодного рішення, ані про реєстрацію податкової накладної , ані про відмову в її реєстрації. Доказів зворотнього не
Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21.12.2016).
У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).
Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної № 83 від 30.11.2017 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено ДФС України, пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків - за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД (а.с. 12).
Відповідно до пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема (п. 1): обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що у Квитанції №1 (а.с. 12) фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 гункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (п.1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
У той же час, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, ФОП ОСОБА_1 16.02.2018 подане повідомлення №25 (а.с.13-14) і документи, копії яких додані також до матеріалів справи.
Відповідно до абз. 4 п. 57-1 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, у разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку: рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Таким чином, відповідна комісія ДФС України зобов'язана була прийняти та направити на адресу позивача рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної №83 від 30 листопада 2017 року не пізніше 23 лютого 2018 року.
На час подання позову ФОП ОСОБА_1 жодного рішення щодо результату розгляду документів, поданих разом із повідомлення №25 від 16 лютого 2018 року, не отримував та про його існування взагалі позивачу нічого невідомо.
Таким чином, податкова накладна повинна бути зареєстрована в ЄРПН не пізніше 26 лютого 2018 року.
Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачем не спростовано своєї бездіяльності та не доведено зворотного.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Відтак, оскільки Комісією ДФС України не прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову і в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №83 від 30.11.2017.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у нездійсненні реєстрації податкової накладної №83 від 30.11.2017 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1).
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №83 від 30.11.2017 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04655, м. Київ-53, Львівська площа 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39292197) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 69120, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 22.10.2018
Суддя Н.В. Стрельнікова