Справа № 1540/4927/18
16 листопада 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 44; код ЄДРПОУ 37811384), Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби (67800, Одеська область, м. Овідіополь, вул. Берегова, 9) про визнання протиправними дій щодо відмови у розгляді заяви про прийняття до громадянства України, скасування відмови від 15.08.2018р. про розгляд заяви про прийняття до громадянства України, зобов'язання прийняти та розглянути заяву щодо оформлення набуття громадянства України, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби в Одеській області щодо відмови в розгляді заяви про прийняття громадянства ОСОБА_1;
скасувати відмову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 15.08.2018р. про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо оформлення набуття громадянства України;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення набуття громадянства України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у 2011 році прибув до України та з того часу постійно проживає на території України, визнаний особою, яка потребує додаткового захисту, має законне джерело існування та постійне місце проживання. Звернувшись 14.08.2018р. до Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби в Одеській області із заявою про прийняття до громадянства відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» та надавши відповідні документи, отримав відмову. За наслідками розгляду звернення представника позивача до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області з проханням роз'яснити причини відмови, позивач дізнався, що у його заяві відмовлено у зв'язку з тим, що останній є особою, яка потребує додаткового захисту, а не біженцем чи іноземцем, а чинним законодавством не передбачено можливості звернення з відповідним клопотанням особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою від 10.10.2018 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 07.11.2018 р. о 15 год. 00 хв.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 05.11.2018р. (вх. №33185/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що рішення відповідача про відмову в розгляді заяви про прийняття громадянства ОСОБА_1 є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. За змістом ст. 9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Враховуючи, що позивач має статус особи, яка потребує додаткового захисту, чинним законодавством не передбачено його права звертатись з клопотанням про прийняття до громадянства. Крім того, зазначено, що заява представника позивача від 17.08.2018р. була розглянута в межах Закону України «Про звернення громадян», а із заявою про прийняття до громадянства України у встановленому порядку ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській не звертався та фактично відмови не отримував.
До судового засідання 07.11.2018 р. всі учасники справи не з'явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
07.11.2018 р. (вх. № 33542/18) від позивача надійшла заява, в якій останній повідомив про неможливість з'явитися до судового засідання та просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання 07.11.2018 р. всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Відтак, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
15.08.2018р. (вх. № А-1226/6/5101-18) представником позивача ОСОБА_3 подано до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області заяву, в якій заявник, посилаючись на те, що 14.08.2018р. він звернувся до Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби із заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України», однак йому відмовлено, просив роз'яснити причини такої відмови (а.с. 14).
03.09.2018р. та 05.09.2018р. Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області за результатами розгляду вищезазначеної заяви повідомлено, що умови та порядок набуття громадянства України врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27.03.2001р. №215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень. При цьому повідомлено, що рішення про прийняття до громадянства України носить дискреційний характер. Враховуючи, що згідно ст. 9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України, а гр. Ісламської Республіки Афганістану ОСОБА_1 має статус особи, яка потребує додаткового захисту, в останнього відсутня можливість звертатись із заявою про прийняття до громадянства України. Вирішення зазначеного питання буде можливим у разі внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (а.с. 16-18).
17.08.2018р. до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області звернувся представник позивача ОСОБА_3 із заявою щодо розгляду заяви про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 (а.с. 15).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про громадянство України» відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Згідно ст.1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; особа - фізична особа; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи;
За приписами п.4 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженим Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі - Порядок № 215) визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до п. 46 Порядку № 215 для прийняття до громадянства України особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, подає документи, передбачені підпунктами "а", "б", "е" пункту 45 цього Порядку, а також:
а) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства - для іноземців;
б) документи, що підтверджують надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання їй таких статусу чи притулку (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, копія посвідчення біженця, копія проїзного документа біженця).
Згідно з положеннями, визначеними підпунктами "а", "б", "е" пункту 45 Порядку № 215, особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, подає документи, передбачені підпунктами "а", "б", "е" пункту 45 цього Порядку:
а) заяву про прийняття до громадянства України (в двох примірниках);
б) три фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
е) один із таких документів:
- документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, який видається в Україні керівником навчального закладу, місцевим органом виконавчої влади України або виконавчим органом місцевого самоврядування;
- копію атестата чи витяг із залікової відомості диплома - для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови;
- документ, що підтверджує інвалідність, - для особи, яка має фізичні вади (сліпа, глуха, німа).
За приписами п.101 Порядку № 215, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України або виходу неповнолітньої особи з громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
Судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено можливості прийняття до громадянства України осіб, які потребують додаткового захисту, що свідчить відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про прийняття до громадянства, оскільки у вищенаведених нормах Закону України «Про громадянство України» та Порядку № 215 йдеться не лише про осіб, якій надано статус біженця в Україні, але й про осіб, яким надано притулок в Україні.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка потребує додаткового захисту (а.с. 19-21).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач у встановленому законодавством порядку 14.08.2018р. із заявою про прийняття до громадянства України з наданням визначених п.п. 45, 46 Порядку № 215 документів не звертався, доказів зворотного позивачем не надано.
Разом з тим, 15.08.2018р. до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області звернувся представник позивача ОСОБА_3 із заявою щодо роз'яснення причин відмови Овідіопольского РС в прийнятті документів щодо прийняття до громадянства України.
Зазначену заяву ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1 було розглянуто відповідачем у межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян» та надано представнику позивача письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо прийняття документів щодо прийняття до громадянства України із зазначенням, що ОСОБА_1 є особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, що відповідно до чинного законодавства не надає йому права клопотати про прийняття до громадянства України, оскільки Закон надає таку можливість лише особам, які визнані біженцями в Україні.
17.08.2018р. до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області звернувся представник позивача ОСОБА_3 із заявою щодо розгляду заяви про прийняття до громадянства України ОСОБА_1, не надаючи визначених п.п. 45, 46 Порядку № 215 документів.
Аналіз приписів ст. 9 Закону України «Про громадянство України», Порядку № 215 свідчить, що можливість прийняття до громадянства України передбачена у разі виконання особою (заявником) визначених законодавством умов та відсутності обставин, що унеможливлюють прийняття до громадянства.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись у встановленому порядку до органу міграційної служби із заявою про прийняття до громадянства України, надавши визначені чинним законодавством документи.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про громадянство України" іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України, а пунктом 46 Порядку № 215 встановлено перелік документів, які подає особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні. Позивач не є біженцем, а має статус особи, яка потребує додатковоно захисту. Доказів наявності рішення про надання притулку в Україні позивачем не надано.
Таким чином, проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов до переконання, що відповідачі, розглянувши заяви представника позивача та надавши відповіді, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законів України «Про громадянство України», «Про звернення громадян», Порядку № 215; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому протиправності в діях відповідачів судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 44; код ЄДРПОУ 37811384), Овідіопольського районного сектору Державної міграційної служби (67800, Одеська область, м. Овідіополь, вул. Берегова, 9) про визнання протиправними дій щодо відмови у розгляді заяви про прийняття до громадянства України, скасування відмови від 15.08.2018р. про розгляд заяви про прийняття до громадянства України, зобов'язання прийняти та розглянути заяву щодо оформлення набуття громадянства України,- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.