про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2018 року м. Житомир
справа № 240/5304/18
категорія 10.2.4
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" про стягнення 18427,1 грн, -
встановив:
Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 18427,1 грн.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням даної статті з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру. Проте одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання від 13.11.2018 (за вх.№22399/18) про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.Закону). Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Крім того, посилаючись на положення статей 55 та 129 Конституції України, статті 6 та 7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.
Зазначає, що оскільки Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для сплату судового збору, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви
Суд, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, дійшов до висновку про його необґрунтованість та, як наслідок, відмову у його задоволенні.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Положеннями статті 8 Закону №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті
З огляду на викладене, суд зазначає, що Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не належить до відповідного переліку категорій осіб, щодо яких передбачено відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Предмет спору у вказаній справі також не підпадає під положення п.3 ч.1 ст.8 Закону №3674-VI.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 8 Закону №3674-VІ не передбачено можливості відстрочення/розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб - суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, єдиною підставою, для звільнення позивача від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави ні Законом №3674-VI, ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Щодо посилання позивача, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі №К/9901/3468/17 (820/692/17).
Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що будь-яких належних доказів, які б підтверджували викладені Пенсійним органом обставини, позивач не надав.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до правосуддя, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.
Позивачу слід сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.
Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що Бердичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області заявлено позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом Бердичівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 1762 грн.
Частинами першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 1762 грн, за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" про стягнення 18427,1 грн, - відмовити.
2. Позовну заяву Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" про про стягнення 18427,1 грн, - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко