8.3.5
12 листопада 2018 року СєвєродонецькСправа № 423/3341/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Шопіній А.М,
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідча: Агурбаша О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України про визнання неправомірним рішення про застосування фінансових санкцій, -
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться вищевказана адміністративна справа.
07 листопада 2018 року до відділу діловодства та обліку звернення громадян суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що статтями 56, 102 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень податкового органу в межах 1095 днів з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, оскільки оскаржуване рішення отримано її чоловіком - ОСОБА_3 20.08.2015. Позивача на час отримання оскаржуваного рішення не було в місті Попасна Луганської області у зв'язку із постійними обстрілами міста вона була вимушена виїхати в м. Бровари Київської області. В м. Бровари Київської області позивач постановилася на облік в управлінні соціального захисту населення Броварської міської ради та отримала статус внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Про спірне рішення дізналася лише в жовтні 2017 року та одразу звернулася до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом підтримала та просила визнати поважними причини пропуску звернення до суду з адміністративним позовом.
12 листопада 2018 року до відділу діловодства та обліку звернення громадян суду (канцелярію) від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що оскаржуване рішення направлено на адресу позивача 19.08.2015 та вручено позивачу особисто 01.09.2015. Зазначений факт підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та квитанцією від 19.08.2015. Крім того, зазначає, що із адміністративного позову вбачається, що позивач визнає факт пропуску строків позовної давності, на підтвердження поважності причин пропуску строків позивачем надано довідку «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», з якої вбачається, що позивача взято на облік 17.02.2015, однак перебування на обліку в м. Бровари Київської області не завадило позивачу скоїти 19.05.2015 адміністративне правопорушення в м. Попасна Луганської області, у зв'язку з наведеним вважає, що докази, надані позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не можу бути визнані судом належними та допустимими.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду підтримав.
Вирішуючи заявлені клопотання судом встановлено наступне.
Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області прийнято рішення від 17 серпня 2015 року № 120005/1226, яким до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Вказане рішення отримано позивачем 01.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та квитанцією від 19.08.2015 (арк. спр. 35-37).
В заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначила, що оскаржуване рішення отримане 20 серпня 2015 року її чоловіком, оскільки вона в той час перебувала у м. Бровари Київської області, де її було взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Чоловік позивача вчасно не повідомив останню про отриманий лист та загубив конверт з рішенням, а тому лише у жовтні 2017 року позивач дізналась про оскаржуване рішення та у листопаді 2017 року звернулася до Попаснянського районного суду Луганської області.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481) визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Приписи статті 17 Закону № 481 не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яка регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовується в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (абзаци 1-4 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).
Зазначена норма чітко встановлює, що у разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 Податкового кодексу України (тобто, коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.
Отже, з 01 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені податкові зобов'язання.
Незважаючи на окремі дефекти форми податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з визначення грошових зобов'язань за фінансовими санкціями за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на такі повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (абзац 1 пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що строк, встановлений пунктом 56.18 статті 56 та абзацом 1 пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України для подання позовної заяви про визнання дій неправомірними та скасування рішення від 17 серпня 2015 року № 120005/1226, позивачем не пропущений.
Оскільки судом встановлено, що строк, встановлений пунктом 56.18 статті 56 та абзацом 1 пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України для подання позовної заяви про визнання дій неправомірними та скасування рішення від 17 серпня 2015 року № 120005/1226, позивачем не пропущений, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, поданого позивачем, та клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, поданого представником відповідача, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 47, 121, 122, 123, 241, 248, 256 КАС України суд,-
У задоволенні клопотання позивача про визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України про визнання неправомірним рішення про застосування фінансових санкцій - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 16 листопада 2018 року.
Суддя Є.О. Кисельова