про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2018 року
м. Рівне
№460/2840/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Полісся" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Полісся", звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державної фіскальної служби України, про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За приписами п.п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Так, в позовній заяві позивачем зазначено наступний зміст позовних вимог:
1) скасувати рішення Комісії ДФС №973705/4162935 від 01.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 25.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) скасувати рішення Комісії ДФС №973695/4162935 від 01.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
3) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 25.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
4) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 25.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що 22.03.2018 набрав чинності Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Разом з тим, з матеріалів адміністративного позову неможливо встановити, яка з комісій (чи регіонального рівня, чи центрального рівня) прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а тому суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем вимог п.п.2, 4 ст.160 КАС України та чи правильно визначений позивачем склад учасників справи з урахуванням змісту заявлених позовних вимог.
В даному випадку, позивачу необхідно самостійно встановити якого рівня комісія прийняла спірні рішення та в разі якщо ним буде встановлено, що такі рішення були прийнятті комісією регіонального рівня, - подати до суду нову позовну заяву із зазначення правильного складу учасників справи.
За правилами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який поданий юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, ч.3 ст.6 Закону №3674 встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як зазначено вище по тексту ухвали, позивач просить скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.11.2018 №973705/41624935, №973695/41624935 та зобов'язання ДФС України зареєструвати подані ним податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином в позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) скасування рішення комісії ДФС від 01.11.2018 №973695/41624935 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 25.07.2018 №1; 2) скасування рішення комісії ДФС від 01.11.2018 №973705/41624935 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 25.07.2018 №2.
З огляду на вказане, за подання даного позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 3524грн.
Однак, згідно з доданим до позову платіжним дорученням від 09.11.2018 №175 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762грн. Тобто, судовий збір сплачений позивачем без урахування кількості та характеру заявлених у позові вимо.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження того комісією якого рівня були прийнятті спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та у разі прийняття таких рішень комісією регіонального рівня - нової позовної заяви із зазначенням складу учасників справи з урахуванням змісту позовних вимог;
- документа про доплату судового збору в розмірі 1762грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону..
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Полісся" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Комшелюк Т.О.