18 жовтня 2018 року Справа № 0440/6959/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
14 вересня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з вимогою: визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 30.08.2018 року ВП №56088604, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративному суду від 17.11.2017 року у справі № 202/6895/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату перерахованої суми пенсії ОСОБА_3. Постановою державного виконавця ВП №56088604 від 04.04.2018 року було відкрито виконавче провадження, у п.3 вказаної постанови передбачено стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. Листом №8082/08-01/27 від 13.04.2018 року позивач повідомив державного виконавця про виконання рішення суду в порядку, встановленому вказаним судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду. Позивач зазначає, що виконавче провадження відкрите за виконавчим листом, виданим по справі у справі № 202/6895/17, не закінчено, а отже, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору. В обґрунтування своєї правової позиції також посилається на постанову Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №816/823/17.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання 18.10.2018 року сторони не з'явились.
Представником позивача подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.11.2017 року у справі № 202/6895/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268», та довідки № 83/35810 від 24.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 року постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2017 року у справі №202/6895/17(2-а/202/279/2017) скасовано в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії без обмеження граничного розміру, виключивши з її резолютивної частини словосполучення «без обмеження граничного розміру», та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
04.04.2018 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56088604 на підставі виконавчого листа №202/6895/17 від 27.03.2018 року року та якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відповідно до п.3 резолютивної частини вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 14892,00 грн.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження 30.08.2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в межах ВП № 56088604.
Зважаючи на викладене, позивач вважає, що покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.
Позивач вважає, що оскільки виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом, виданим у справі №202/6895/17, не закінчено, а отже, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства (в редакції на час виникнення спірних відносин).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно ч.1, 2 ст.27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч.3, 4 т.27 Закону №1404-VIII а примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Аналізуючи наведені положення суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Листом від 13.04.2018 року № 8082/08-01/27 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про фактичне добровільне виконання рішення суду, а саме: про здійснення перерахунку пенсії та виплату перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 року. Листом також зазначено, що виплата перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року буде виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Таким чином, рішення суду позивачем виконано частково до відкриття виконавчого провадження, а частина залишається не виконаною на час відкриття виконавчого провадження.
Жодних підстав для звільнення позивача від сплати виконавчого збору, визначених ст.27 Закону № 1404-VIII, у даній справі не має.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №8016/823/17, стосовно того, що касаційний суд роз'яснив, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII стягненя виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документу стягувачу з підстав передбачений пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини 1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини 1 ст.39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, суд зазначає наступне.
Аналіз норм в постанові Верховного Суду від 22.02.2018 року здійснено в редакції Закону України “Про виконавче провадження” до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” від 03.07.2018 року (набрав чинності 28.08.2018р.), яким частину четверту статті 27 викладено в такій редакції: Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, висновок позивача стосовно того, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, виданого 19.04.2018 року, не закінчено, відтак підстав для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору відсутні є помилковим, оскільки Законом чітко визначено, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виноситься постанова про стягнення виконавчого збору. Помилковим є також зазначення представником позивача позиції щодо повторного стягнення виконавчого збору, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження лише зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору, а безпосереднє стягнення з боржника виконавчого збору здійснюється на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність постанови про стягнення виконавчого збору від 30.08.2018 р., а тому відсутні підстави для задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вул.Старокозацька, буд.56, м.Дніпро; 49101; код ЄДРПОУ 34984907) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1