Ухвала від 07.09.2018 по справі 0440/6606/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

07 вересня 2018 року Справа 0440/6606/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання Дніпропетровську міську раду розглянути по суті письмове звернення ОСОБА_1 від 08.02.2018 року щодо надання ордеру на вселення у кімнату гуртожитку, який розміщений у будинку АДРЕСА_1, - без довідки про реєстрацію місця проживання громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 1991-1993 років під час його роботи водієм в управлінні механізації - 110 тресту «Дніпростальконструкція» ПАТ «Мінмонтажспецбуд».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно пунктів 1, 8, 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, частиної 1 та 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, суд зазначає, що вимоги про зобов'язання вчинити певні дії розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, який має бути відображений у складі позовних вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 08.02.2018 року та 05.07.2018 року ОСОБА_1 зверталася до Дніпропетровської міської ради з заявою про отримання ордеру на житлову кімнату у гуртожитку, який розміщений у будинку АДРЕСА_1.

Проте, заявляючи вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, позивач не вказує, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та зумовили необхідність звернення з даним позовом до суду.

Отже, в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить належного викладу змісту позовних вимог щодо предмета спору, а саме: з прохальної частини позовних вимог не вбачається якими саме протиправними діями, бездіяльністю або рішенням відповідача порушено законні права та інтереси позивача, та які зумовили звернення позивача з даним позовом.

З огляду на викладене позивачу слід подати виправлену позовну заяву із уточненням змісту позовних вимог, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначеної вимоги позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код Дніпропетровської міської ради в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у поданому позові вказує, що 08.02.2018 року зверталася до Дніпропетровської міської ради з заявою про отримання ордеру на житлову кімнату у гуртожитку, який розміщений у будинку АДРЕСА_1. Проте відповідні докази звернення до Дніпропетровської міської ради щодо отримання ордеру на житлову кімнату у гуртожитку, який розміщений у будинку АДРЕСА_1 саме 08.02.2018 року до позовної заяви не додано.

Суд зауважує, що згідно частин 1, 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку ОСОБА_1 просить зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути по суті письмове звернення ОСОБА_1 від 08.02.2018 року щодо надання ордеру на вселення у кімнату гуртожитку, який розміщений у будинку АДРЕСА_1. Проте з адміністративним позовом позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 03.09.2018 року, про що свідчить відбиток штемпелю на позовній заяві.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду дій та підтверджені належним чином.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви позивачем має бути подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з викладенням доводів в обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з уточненням змісту позовних вимог, зазначивши які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, та зазначенням ідентифікаційного коду Дніпропетровської міської ради в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; у разі необхідності - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник

Попередній документ
77907612
Наступний документ
77907614
Інформація про рішення:
№ рішення: 77907613
№ справи: 0440/6606/18
Дата рішення: 07.09.2018
Дата публікації: 19.11.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: