23 жовтня 2018 року № 810/4666/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 02.02.2007 N12;
- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт по участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 758 крб. 19 коп. на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 02.02.2007 N12, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.03.2018, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 02.02.2007 N12 оскільки вона видана згідно із рішенням суду та відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що заробітна плата, яка відображена у довідці від 02.02.2007 N12 фактично не була виплачена позивачу, тому пенсійний орган при нарахуванні пенсії керується первинною довідкою позивача. Також відповідач зазначив, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 31.07.2006 не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії, а отже відсутні підстави для обчислення пенсії за наданою довідкою. При цьому, відповідач зауважив, що рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.
Крім того, відповідач заперечив щодо вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії з 05.03.2018, оскільки представник позивача звернувся до пенсійного фонду тільки 25.07.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 відкрито провадження у справі, визначено що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням від 19.01.2007 серія А НОМЕР_1.
Згідно з вкладкою N 605129с до вказаного посвідчення, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У відповідності до записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 17.07.1981 по 14.08.1986 та з 01.03.1988 по 01.09.1993 перебував у трудових відносинах зі Сквирським АТП, правонаступником якого згодом стало ВАТ "Сквира-Авто" та займав посаду водія.
Відповідно до виписки з наказу Сквирського автотранспортного підприємства 11033 Київського обласного управління вантажного автотранспорту від 25.06.1986 No191, позивача, на підставі рапорту тов. ОСОБА_2, у період з 25.06.1986 по 01.07.1986, було направлено у відрядження до м. Поліське Київської області.
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 12.12.2006 № 21 за результатами розгляду звернення позивача та наданої документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено основний діагноз: Ранній церебральний атеросклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з ХПМК в вертебно-базилярному басейні, вегетативно-вестибулярною дисфункцією, церебрастенічним синдромом.
Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії КИО-І № 294065 позивачу було встановлено другу групу інвалідності з 10.01.2007, причиною якої є захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 31.07.2006 у справі № 2-О-93/2006 р. встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 25.06.1986 по 01.07.1986 включно в м. Прип'яті Київської області, і тривалість його робочого часу щоденно становила 22 години в зоні відчуження, із яких 21 годину в м. Прип'яті Київської області та 1 годину в м. Чорнобилі Київської області.
На підставі вказаного рішення суду ВАТ "Сквира-Авто" було видано позивачу довідку від 02.02.2007 №12 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано 758 крб. 19 коп.
11 травня 2018 року позивач звернувся до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 02.02.2007 №12.
Листом від 23.05.2018 №76/Щ-01 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що призначена позивачу пенсія обчислюється у відповідності до чинного законодавства. Також, вказав, що згідно із роз'ясненням Міністерства соціального захисту населення України від 08.08.1996 № 02-105-013 рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дають права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 No796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі -Порядок N1210).
Пунктом першим Порядку № 1210 встановлено, що вказаний порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.
При цьому, згідно з п.п.4 п. 3 даного Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Частиною 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751/1032/3к/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без урахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно із законодавством.
Крім того, у листі Мінсоцполітики від 09.06.1995 № 224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Перерахунок заробітної плати працівникам, які виконували в зоні відчуження роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розраховується по тій грошовій одиниці, що діяла в 1986 році, тобто в рублях. Нарахована сума заробітної плати не індексується і не виплачується.
При розрахунку пенсії із заробітку за 1986 - 1987 роки нарахована заробітна плата в рублях підлягає індексації відповідно до індексу споживчих цін в даний час.
Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що головною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Як було встановлено судом, рішенням Сквирського районного суду Київської області від 31.07.2006 у справі № 2-О-93/2006 р. встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 25.06.1986 по 01.07.1986 включно в м. Прип'яті Київської області, і тривалість його робочого часу щоденно становила 22 години в зоні відчуження, із яких 21 годину в м. Прип'яті Київської області та 1 годину в м. Чорнобилі Київської області.
На підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 31.07.2006 у справі № 2-О-93/2006 р. позивачу видано підприємством ВАТ "Сквира-Авто" довідку від 02.02.2007 № 12 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано 756 крб. 19 коп.
Така довідка від 02.02.2007 №12, яку позивач отримав на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області, була подана ним до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області разом із заявою від 11.05.2018 про проведення перерахунку пенсії.
Проте, у своїй відмові у здійсненні перерахунку пенсії позивачу, а також у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив про те, рішення суду не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.
Однак, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Також, частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд відхиляє посилання Пенсійного органу на роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 08.08.1996 No02-105-013, оскільки це суперечить статтям 78 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що відповідач не має права надавати оцінку рішенню Сквирського районного суду Київської області та змісту довідки, яка видана на його підставі, враховуючи те, що цим рішенням встановлено факт перебування позивача у відрядженні з 25.06.1986 по 01.07.1986 включно в м. Прип'яті Київської області, і тривалість його робочого часу щоденно становила 22 години в зоні відчуження, із яких 21 годину в м. Прип'яті Київської області та 1 година в м. Чорнобилі Київської області.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст, який в даному випадку він необґрунтовано поставив під сумнів.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.
За змістом статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Отже, суд вважає, що довідка про заробітну плату під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видана підприємствами, установами, є підставою для перерахунку пенсії.
З огляду на наведені правові норми та враховуючи те, що відповідачу була подана відповідна довідка для перерахунку (розрахунку) пенсії, з якої вбачається, що позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні ЧАЕС, а також установлений Сквирським районним судом Київської області факт роботи позивача у зоні відчуження з 25.06.1986 по 01.07.1986 включно та відповідна кількість відпрацьованих щоденно годин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки, яка була видана на виконання рішення суду, а тому позивач має законне право на здійснення такого перерахунку.
Щодо позиції відповідача, висловленої у відзиві на позовну заяву про можливість здійснення перерахунку тільки з 25.07.2018, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу здійснювалося нарахування пенсії з урахуванням спірної довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 02.02.2007 №12, однак в подальшому, розрахунок пенсії на підставі цієї довідки було припинено.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, 05.09.2018 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, тому належним судовим захистом та відновленням його порушеного права, суд вважає зобов'язати відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії, саме з 05.03.2018, тобто в межах шестимісячного строку.
При цьому, заява позивача від 11.05.2018 не є заявою про перерахунок пенсії на підставі нових документів - довідки ВАТ "Сквира-Авто" у зв'язку виникненням права на підвищення пенсії у розумінні частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Перерахунок пенсії на підставі зазначеної норми та відповідної довідки позивачу вже було здійснено раніше, проте в подальшому такий розрахунок було припинено.
Таким чином, зазначену заяву слід розцінювати як звернення позивача з вимогою поновити його права, які були порушені у зв'язку із припиненням розрахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.
З огляду на це, положення частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у даному випадку не можуть бути застосовані.
Дана правова позиція суду також узгоджується з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, яка зазначена в постанові від 19.06.2018 у справі №810/759/18.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 02 лютого 2007 року № 12.
Зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт по участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 758 крб. 19 коп. на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 02 лютого 2007 року № 12, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05 березня 2018 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.