Рішення від 06.11.2018 по справі 806/2830/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м.Житомир справа № 806/2830/18

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

13.06.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2018 №0012031405, №00112041405.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками контролюючого органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олмакс Україна» встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість (ПДВ) за звітний період лютий-травень 2015 року на суму 24578,00 грн та завищено від'ємне значення ПДВ, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по р.24 декларації за травень 2015 року на суму 57775,00 грн. Позивач не погоджується з такими висновками акта перевірки, оскільки вважає, що господарські операції, вчинені підприємством, є належним чином оформленими правочинами, спрямовані на настання юридичних наслідків, що виразились у передачі права власності на товарно-матеріальні цінності та підтверджені необхідними первинними документами. На думку позивача, факт здійснення фінансово-господарських операцій із контрагентом підтверджується належно оформленими первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними. Стосовно неналежного оформлення первинних документів, а саме: відсутність посади та ПІБ покупця, то вказане не спростовує факту отримання товарів директором ТОВ «Олмакс Україна» ОСОБА_4, оскільки на ТОВ «Олмакс Україна» рахується лише один працюючий - директор підприємства ОСОБА_4, який мав у своєму розпорядженні печатку підприємства. У подальшому придбані запчастини для кар'єрного обладнання були реалізовані підприємствам-покупцям. Таким чином ТОВ «Олмакс Україна» правомірно було сформовано податковий кредит до складу якого включено суми ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних ТМЦ у межах укладених договорів з ТОВ «Еко-Смарт». Крім того, позивачем зазначено, що наявний вирок стосовно контрагента не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку і може бути прийнятий до уваги тільки у разі якщо контролюючим органом дійсно встановлено безпосередньо безтоварність спірних господарських операцій. На момент вчинення господарських операцій ТОВ «Еко-Смарт» було зареєстроване як платник ПДВ та не перебувало у стані припинення. У ході здійснення перевірки працівниками податкового органу не враховано правосуб'єктність сторін на час укладання спірних правочинів, зокрема контрагент позивача на момент укладання договору та оформлення первинних документів, як і позивач були платниками ПДВ та належними учасниками цивільних та господарських правовідносин. Порушень стосовно використання ТОВ «Олмакс Україна» у власній господарській діяльності ТМЦ не виявлено під час перевірки, податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з реалізації ТМЦ у повному обсязі було включено до складу валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ та сплачено до бюджету. Крім того позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентів, навіть якщо такі мали місце. Отже, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0012031405, №00112041405 є неправомірними і підлягають скасуванню.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрите провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.08.2018 на 10 год. 00 хв.

19.07.2018 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 115-120).

02.08.2018 розгляд справи відкладено на 29.08.2018 на 14:00, у зв'язку із неприбуттям представників сторін та клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 134).

29.08.2018 протокольною ухвалою суд продовжив розгляд справи у підготовчому провадженні, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 29.08.2018 (а.с. 141-143).

У підготовчому судовому засіданні 29.08.2018 оголошено перерву до 11.10.2018 до 14:00 у зв'язку з необхідністю надати можливість представнику позивача ознайомитись із відзивом на адміністративний позов та підготовки відповіді на відзив (а.с. 142-143).

Через перебування судді Єфіменко О.В. у відпустці судове засідання, призначене на 11.10.2018 на 14:00 відкладено на 23.10.2018 на 14:00 (а.с. 146).

У підготовчому судовому засіданні 23.10.2018 оголошено перерву до 06.11.2018 до 11:30 у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази (а.с. 153-154).

06.11.2018 протокольною ухвалою суд закінчив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті одразу, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 06.11.2018 секретарем судового засідання (а.с. 163-165).

Представники позивача у судовому засіданні 06.11.2018 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.2018 позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву (а.с. 115-120). В обґрунтування заперечень пояснив, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виявлено ряд порушень податкового законодавства. На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 30.05.2018 №00120031405, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок додану вартість у розмірі 23078,00 грн за податковим зобов'язанням та 5770,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та №0012041405, яким зменшено розмір від'ємні значення суми податку на додану вартість у розмірі 57775,00 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5778,00 грн. Так, представником відповідача пояснено, що у видаткових накладних у графі отримувача товару міститься лише підпис та печатка ТОВ «Олмакс Україна (без зазначення посади, прізвища, ім'я, по батькові відповідальних за отримання товару), також на видаткових накладних відсутні номери та дати довіреностей. Крім того, у наданому акті надання послуг у графі від виконавця зазначено директора ОСОБА_5, міститься підпис, печатка підприємства, а у графі замовник міститься лише підпис та печатка, відсутня інформація щодо посади, прізвища, ім'я, по батькові відповідальних за отримання транспортних послуг, особи яка не має претензій до якості та строків надання послуг. Крім того, у даному акті не зазначено найменування товару, що перевозився, маршрут перевезення (пункт навантаження та розвантаження), марка транспортного засобу. Товарно-транспортні накладні, договір №02/01/15-1 від 02.01.2015 та інші документи на транспортування товару/послуг ТОВ «Олмакс Україна» не надано. Крім того, відповідно наданих видаткових накладних жодна з них по даті здійснення господарської операції не припадає на березень 2015 року, а саме: на 31.03.2015.

Зазначає, що вироком Вишгородського районного суду Київської області директора ТОВ «Еко-Смарт» ОСОБА_5 визнано винним і призначено покарання за ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу. Представником відповідача зазначено про те, що вчинені господарські операції з придбання товару не мають реального товарного характеру і свідчать про нездійснення контрагентом ТОВ «Еко-Смарт» підприємницької діяльності у період отримання товарів від ТОВ «Олмакс Україна».

У зв'язку з чим, на думку представника відповідача, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0012031405 та №0012041405, винесені правомірно.

Вислухавши представників позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 25.04.2018 №806 (а.с. 13), виданого ГУ ДФС у Житомирській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників, перевірок з окремих питань та перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Житомирській області, радником податкової та митної справи ІІ рангу ОСОБА_6 та інспектором податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_7, згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Олмакс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Еко-Смарт» за період з 01.02.2015 до 31.05.2015.

За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт перевірки від 08.05.2018 №462/06-30-14-05/36105543 за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Олмакс Україна» абзацу «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за звітний період лютий-травень 2015 року на суму 24578,00 грн та завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по р.24 декларації за травень 2015 року на суму 57775,00 грн (а.с. 14-32).

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.05.2018 №462/06-30-14-05/36105543, за порушення викладені у розділі 4 висновки, а саме: абзацу «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0012031405, яким ТОВ «Олмакс Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23078,00 грн за податковим зобов'язанням та 5770,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0012041405, яким ТОВ «Олмакс Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57775,00 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5778,00 грн (а.с. 34-35).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Олмакс Україна» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини у даній справі регулюються ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Підставою для висновків податкового органу про заниження ТОВ «Олмакс Україна» податку на додану вартість за період лютий-травень 2015 року на суму 24578,00 грн та завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по р.24 декларації за травень 2015 року на суму 57775,00 грн стало невизнання господарських операцій позивача з ТОВ "Еко-Смарт".

Перевіркою встановлено, що на видаткових накладних у графі постачальника зазначено директора ТОВ «Еко-Смарт» ОСОБА_5, міститься підпис, печатка підприємства, у графі отримувача товару лише підпис та печатка ТОВ «Олмакс Україна» (без зазначення посади, прізвища, ім'я, по батькові відповідальних за отримання товару), також на видаткових накладних відсутні номери та дати довіреностей.

Крім того, за результатами співставлення даних ЄРПН, сум податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.02.2015 до 31.05.2015 та наданих платником податків видаткових накладних, перевіркою встановлено невідповідність даних, яка виникла у зв'язку з не наданням ТОВ «Олмакс Україна» видаткової накладної на транспортні послуги в кількості 165 км на загальну суму 2970,0 грн., в т.ч. ПДВ 495,0 грн.

На письмовий запит платником податків надано Акт надання послуг №270 від 31.03.2015, складений між замовником ТОВ «Олмакс Україна» з одного боку і представником виконавця ТОВ «Еко-Смарт», з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі договору №02/01/15-1 від 02.01.2015 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) - транспортні послуги у кількості 165 км на загальну суму 2970,00 грн, у тому числі ПДВ 495,00 грн. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

У наданому акті надання послуг у графі від виконавця зазначено директора ОСОБА_5, міститься підпис, печатка підприємства, а у графі замовник міститься підпис та печатка, відсутня інформація щодо посади, прізвища, ім'я, по батькові відповідальних за отримання транспортних послуг, особи яка не має претензій до якості та строків надання послуг. Крім того, у даному акті не зазначено найменування товару, що перевозився, маршрут перевезення (пункт навантаження та розвантаження), марка транспортного засобу.

Товарно-транспортні накладні, договір №02/01/15-1 від 02.01.2015 та інші документи на транспортування товару/послуг ТОВ «Олмакс Україна» не надано.

Крім того, відповідно наданих видаткових накладних жодна з них по даті здійснення господарської операції не припадає на березень 2015 року, а саме: на 31.03.2015 (а.с. 21).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2015 рік заборгованість ТОВ «Олмакс Україна» перед постачальником ТОВ «Еко-Смарт» станом на 18.06.2015 у сумі 144012,50 грн. Під час проведення перевірки та написання акту платіжні доручення платником податку не надавались (а.с. 22).

Також представником відповідача пояснено, що у ході проведення перевірки проведено аналіз ланцюгів постачання ТОВ «Еко-Смарт», під час якого встановлено, що згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» у ланцюгу постачання роликів конвеєрних, плит СМД на адресу ТОВ «Еко-Смарт» встановлено контрагентів - ТОВ «ДС-КУБ» та ТОВ «Шартрез ЛТД».

Відповідно до даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» походження товару не встановлено.

Від Київської місцевої прокуратури №7 отримано лист від 16.02.2018 №77-687 вих-18 (а.с. 158) та копію вироку (а.с. 159-162), винесеного Вишгородським районним судом Київської області від 15.11.2016 у справі №363/2887/16к у кримінальному провадженні №32016100070000028, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29.07.2016 між прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5, якого засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України (а.с. 23).

Вищезазначеним вироком Вишгородський районний суд Київської області визнав ОСОБА_5 винним і призначив покарання за ч.1 ст.205 КК України - штраф у розмірі 500 /сто/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п'ятсот/ гривень.

Згідно з наданих для перевірки документів у рамках укладеного договору, а саме видаткових накладних виданих ТОВ «Еко-Смарт» та підписаних директором ОСОБА_5 встановлено, що на наданих документах не зазначено посади, прізвища, ім'я, по батькові осіб покупця відповідальних за отримання товару, приймання та передачу товару, також відсутні номера і дати довіреностей, тобто неможливо ідентифікувати посадову особу, яка отримувала товарно-матеріальні цінності та неможливо визначити чи є ця особа посадовою особою підприємства (а.с. 25).

Крім того, на наданих ТОВ «Олмакс Україна» на письмовий запит від 26.02.2018 №1484/6/06-30-14-05-14 копіях видаткових накладних не вказано реквізити довіреностей на отримання ТМЦ, також не надано копію журналу реєстрації довіреностей, актів виконаних робіт, що підтверджують факт отримання ТМЦ, товарно-транспортних накладних, договорів укладених з перевізниками товару, платіжних доручень, актів виконаних робіт, що підтверджують оплату транспортних послуг, які запитувались у вищезазначеному запиті.

Також ТОВ «Олмакс Україна» не підтверджено факт здійснення операцій з транспортування та перевезення товару відповідно до умов договору.

На думку перевіряючих, первині документи надані у ході проведення перевірки ТОВ «Олмакс Україна» з питань підтвердження придбання товару у ТОВ «Еко-Смарт», є дефектними у силу п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання не мали реальний товарний характер, товар по документах оформлених з ТОВ «Еко-Смарт» не перевозився, перевіркою не виявлено наявність економічно-вигідних, або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів.

Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі ТМЦ не проводились, та як наслідок у ході перевірки не підтверджено факт передачі ТМЦ від продавця до покупця (а.с. 26-27).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Встановлено, що 02.01.2015 між ТОВ «Олмакс Україна» (Замовник) та ТОВ «Еко-Смарт» (Перевізник) уклали договір про перевезення вантажів територією України №02/01/15-1 (а.с. 46-47). Відповідно до п.1.1 вказаного договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується оплачувати за перевезення вантажу плату.

23.02.2015 між ТОВ "Еко-Смарт" (Постачальник) та ТОВ "Олмакс Україна" (Покупець) укладено договір поставки №29 (а.с. 48-51). Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у видаткових накладних. Пунктом 1.3 встановлено, що поставка продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції узгоджується сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку продукції відповідно до умов, визначених цим договором. Згідно з п.2.1 найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються у відповідному замовленні покупця або узгоджуються сторонами у відповідних додатках. Відповідно до п.2.2 договору фактична кількість, асортимент продукції, що підлягає поставці покупцеві, вважається узгодженим сторонами в момент підписання видаткових накладних. Пунктом 3.1 договору визначено, що якість продукції, що передається, повинна відповідати вимогам законодавства України. Згідно з п. 4.1 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення (усного або письмового) на поставку продукції. Доставка продукції здійснюється транспортом покупця (п.5.1 договору). Відповідно до п.5.2 одночасно з передачею кожної партії продукції постачальник передає покупцеві наступні документи: один оригінальний екземпляр видаткової накладної на відпуск товару; один оригінальний екземпляр податкової накладної. Крім того, якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами у додатках, поставка продукції повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 7 (сім) робочих днів від дати затвердження постачальником замовлення покупця. Ціна на продукцію встановлюється у національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується у видаткових накладних (п.7.1 договору).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів у матеріалах справи містяться: видаткові накладні (а.с. 52, 54-60, 68, 71, 73, 76, 78, 80, 83, 85, 88), акт надання транспортних послуг №270 від 31.03.2015 (а.с. 53), товарно-транспортні накладні (а.с. 61-67, 70, 72, 75, 77, 79, 82, 84, 87), довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 74, 81, 86, 89), виписки по особовому рахунку про оплату за товар (а.с. 94-97), договори поставки продукції третім особам, укладені між ТОВ «Олмакс Україна» та ТОВ «Граніт-Плаза», філією «Пасічнянський кар'єр нерудних копалин «Нерудник» ПАТ «Івано-Франківськцемент», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, ПАТ «Коростенський кар'єр» (а.с. 90-93), податкові накладні (а.с. 37-45), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 ПК України, та які належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено відповідними квитанціями про отримання документа ДПС України (на звороті а.с. 37-45), у ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Вищевказаними документами підтверджується реальність проведених операцій, та спростовується зазначені в акті перевірки твердження, що правовідносини між ТОВ «Олмакс Україна» та ТОВ «Еко-Смарт» не спричинили реального настання правових наслідків.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ "Еко-Смарт" був зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Стосовно зазначеного в акті перевірки, щодо неналежного оформлення первинних документів необхідно зазначити, що відсутність посади та ПІБ покупця у видаткових накладних (за наявності підпису та печатки) не спростовує факту отримання товарів директором ТОВ «Олмакс Україна» ОСОБА_4, оскільки на ТОВ «Олмакс Україна» рахується лише один працюючий - директор підприємства ОСОБА_4 у розпорядженні якого перебувала печатка підприємства.

Крім того, частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документальним підтвердженням здійснення зазначених господарських операцій є належним чином укладені договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що засвідчують рух ТМЦ, акти виконаних робіт, належним чином оформлені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації податкові накладні, на підставі яких включено до складу податкового кредиту суми податку на додачу вартість, розрахункові документи по оплаті вартості придбаних товарів та послуг, платіжні доручення, що підтверджують факт проведення розрахунків за отримані ТМЦ.

У подальшому придбані у ТОВ «Еко-Смарт» запчастини для кар'єрного обладнання були реалізовані підприємствам-покупцям такім як: ПАТ «Коростенський кар'єр», ТОВ «Граніт-Плаза», ТОВ «Фрітайм-2010», ФОП ОСОБА_9, філії «Пасічнянський кар'єр нерудних копалин «Нерудник» ПАТ «Івано-Франківськцемент», що підтверджується договорами поставки від 07.05.2015 №12, від 22.05.2015 №16 та від 12.01.2015 №3 (а.с. 90-93).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Олмакс Україна» у повному обсязі дотримано вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України у частині правомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних ТМЦ у межах укладених договорів з ТОВ «Еко-Смарт».

Пункт 185.1 статті 185 ПК України визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Частина 1 статті 9 Закону України №996-XIV визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Стосовно посилань відповідача на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у справі №363/2887/16к у кримінальному провадженні №32016100070000028, згідно з яким директора ТОВ «Еко-Смарт» ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, суд зазначає наступне.

Податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести у суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №817/149/17 та від 29.03.2018 у справі №813/2758/16.

Разом з цим, вирок стосовно контрагента не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку і може бути прийнятий до уваги тільки у тому разі, якщо ним дійсно встановлено безпосередньо безтоварність спірних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №813/1974/17.

Таким чином, посилаючись на фіктивний статус контрагентів платника податків податковий орган має довести, що між ними мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигод, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів.

Вказане може бути доведено наприклад рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Олмакс Україна» здійснювалась перевірка контрагента з використанням офіційних джерел інформації, зокрема офіційного сайту ДФС України, відповідно до відомостей якого ТОВ «Еко-Смарт» мало діючу реєстрацію платника податку на додану вартість, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Еко- Смарт» не перебувало у стані припинення.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України свідоцтво про реєстрацію особи, як платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до вимог п.184.5 ст.184 ПК України встановлено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Діюча реєстрація платника податку на додану вартість передбачає право, а також зобов'язання платника, у випадках встановлених законодавством видавати податкові накладні на загальних підставах.

На момент подання звітності за відповідні податкові періоди 2015 року будь-яких розбіжностей Додатку 5 «Розшифровки податкових та податкового кредиту» не було, тобто суми ПДВ, які включені до податкового кредиту ТОВ «Олмакс Україна» у повному обсязі відображені у складі податкових зобов'язань контрагента-постачальника.

У період січень-травень 2015 року контрагент-постачальник ТОВ «Еко-Смарт» складав податкові накладні в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та реєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийнятті його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Перевіркою не встановлено фактів відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У ході здійснення перевірки працівниками податкового органу не враховано правосуб'єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагента позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

Крім того у ході проведення перевірки будь-яких порушень з приводу використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності ТОВ «Олмакс Україна» не виявлено, податкові зобов'язання, які були визначені зі наслідками господарських операцій з реалізації ТМЦ у повному обсязі було включено до складу валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ та сплачено до бюджету.

Підставою для встановлення порушень податковим органом став той факт, що контрагент позивача ТОВ «Еко-Смарт» має певні порушення провадження господарської діяльності.

Необхідно зазначити, що платник податків не має нести відповідальність за діяльність інших суб'єктів господарювання, а тому посилання на вирок суду у кримінальному провадженні для встановлення порушень є безпідставними.

Зважаючи на зміст наведених норм необхідно також зазначити, що ПК України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина у порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Описані вище господарські операції оформлені належним чином укладеним правочином, який судом не визнано в установленому порядку недійсним.

За таких обставин позивачем та його контрагентом ТОВ «Еко-Смарт» відповідно до вимог ПК України було належним чином відображено у даних бухгалтерського та податкового обліків юридичні наслідки укладання та виконання укладених між ними договорів.

Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Реальне настання правових наслідків за договором підтверджено тим, що за договором поставки контрагент ТОВ "Олмакс Україна" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по наданню послуг та поставці товару.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит.

Первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ "Олмакс Україна" з контрагентом ТОВ "Еко-Смарт" своїх зобов'язань за договором поставки, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту нереального здійснення господарських операцій.

З огляду на наведене, висновки відповідача про порушення позивачем вимог абзацу «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2015 року на загальну суму 24578,00 грн, не знаходять свого підтвердження жодними доказами, відтак є безпідставними і необґрунтованими.

За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.05.2018 №0012031405 та №0012041405, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" (вул. Білокоровицьке шосе, 12, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500. РНОКПП/ЄДРПОУ: 36105543) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області:

- №0012031405 від 30.05.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23078,00 грн за податковим зобов'язанням та 5770,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0012041405 від 30.05.2018, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57775,00 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5778,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 16 листопада 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Попередній документ
77907432
Наступний документ
77907434
Інформація про рішення:
№ рішення: 77907433
№ справи: 806/2830/18
Дата рішення: 06.11.2018
Дата публікації: 19.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)