Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2018 р. Справа №200/12361/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши адміністративний позов Костянтинівсько-Дружківського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області до відповідача ОСОБА_1 підприємство «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод», про стягнення суми боргу в розмірі 91 164, 12 грн. за період з 01 грудня 2017 року по 30 вересня 2018 року.
Позивач, Костянтинівсько-Дружківського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємство «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» про стягнення суми боргу в розмірі 91 164, 12 грн. за період з 01 грудня 2017 року по 30 вересня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Закону України “Про судовий збір” відповідно до яких пункти 18-20 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” виключені.
Суд зазначає, що позовна заява була направлена на адресу суду після 15 грудня 2017 року, тобто вже після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, отже відповідача не звільнено від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Однак, у порушення вищезазначених вимог позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у повному обсязі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1762 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 91 164, 12 грн.
Суд зазначає, що прийняття рішення за результатами розгляду даної позовної заяви може призвести до збільшення майнового стану позивача, таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості є майновою.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Отже, за подання даного адміністративного позову з вимогою майнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на загальну суму 1762 грн. за реквізитами вказаними на офіційному сайті суду.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, особам які працювали на підприємстві відповідача, була призначена та виплачується пільгова пенсія відповідно до пунктів “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак, у порушення вимог ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надано докази про призначення пільгових пенсій (довідки про пільговий стаж, протоколи (розпорядження) про призначення пільгових пенсій, тощо) по особам, які працювали на підприємстві відповідача, докази нарахування та виплати пільгових пенсій (відривні талони з поштового відділення, банківські виписки) по конкретному працівнику відповідача, вказаному у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період.
Крім того, приписами ч. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість такого письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав останнім надано не було.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Костянтинівсько-Дружківського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області до відповідача ОСОБА_1 підприємство «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод», про стягнення суми боргу в розмірі 91 164, 12 грн. за період з 01 грудня 2017 року по 30 вересня 2018 року - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду платіжного документу про сплату судового збору належного зразка та у належному розмірі, доказів про призначення пільгових пенсій (довідки про пільговий стаж, протоколи (розпорядження) про призначення пільгових пенсій, тощо) по особам, які працювали на підприємстві відповідача, доказів нарахування та виплати пільгових пенсій (відривні талони з поштового відділення, банківські виписки) по конкретному працівнику відповідача, вказаному у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шинкарьова І.В.