Провадження № 1-кс/760/12425/18
Справа № 760/24647/18
13 листопада 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту та повернення майна, -
до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , в якому адвокат просить зобов'язати старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 повернути підозрюваному ОСОБА_5 вилучене під час обшуку 31.01.2018 за адресою: АДРЕСА_1 майно.
На обґрунтування необхідності повернення майна зазначено наступне.
12.09.2018 адвокат ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся до детектива НАБУ із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна в результаті обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого вилученого грошові кошти та печатку.
Зазначив, що 02.02.2018 старший детектив НАБУ ОСОБА_6 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було задоволено в порушення вимог ч.6 ст.173 КПК України.
Крім того, адвокат у своєму клопотанні зазначав, що до поданого клопотання про повернення тимчасово вилученого майна №9-2/18 від 11.09.2018, ним було долучено документи, на підтвердження обставин, яким обґрунтовувалось подане клопотання, однак 19.09.2018 він отримав лист НАБУ №0421-212/35140 від 14.09.2018, в якому старший детектив ОСОБА_4 , відмовився повертати тимчасово вилучене майно, посилаючись на положення ст.174 КПК України.
Сторона захисту вважає, що майно вилучене під час проведення несанкціонованого обшуку 31.01.2018 підлягає поверненню, оскільки в ухвалі слідчого судді від 03.01.2018 не було зазначено про надання дозволу на проведення обшуку, а тому у відповідності до ч.7 ст.236 КПК України майно є тимчасово вилученим.
Разом з тим у своєму клопотанні адвокат зазначив, що клопотання подано з порушенням вимог ч.6 ст.173 КПК України, тобто після спливу 72-х годин.
Під час судового засідання адвокат ОСОБА_3 , 04.10.2018, надав додаткові пояснення до скарги, в яких просив з урахуванням доповнень скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018 (справа №760/3178/18) та зобов'язати старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 повернути підозрюваному ОСОБА_5 вилучене під час обшуку 31.01.2018 за адресою: АДРЕСА_1 майно.
В обґрунтування доповнень адвокат також зазначив, що арешт накладено ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018 безпідставно, без повідомлення та участі власника майна, в порушення вимог ст.172 КПК України.
Крім цього вказав, що суд не встановив приналежність арештованого майна підозрюваному та ідентифікації такого майна підозрюваному та членам його родини, а тому накладений арешт, в силу приписів ст.174 КПК України, підлягає скасуванню із одночасним поверненням тимчасово вилученого майна, в силу приписів ст.169 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу та доповнення до неї підтримав із зазначених у них підстав, просив її задовольнити.
Детектив у судовому засіданні надав свої заперечення, в яких просив відмовити повністю в задоволені заявлених вимог адвоката, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, адже захисником не наведено підстави, з огляду на які є необхідність у знятті арешту та поверненні майна.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, у тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України, у разі скасування арешту майна.
Як встановлено, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.01.2018 було надано дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено грошові кошти та печатку.
Також, під час судового розгляду встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 задоволено, накладено арешт на тимчасово вилучене 31.01.2018 майно в ході проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.01.2018, з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкоджати кримінальному провадженню.
Окрім цього, встановлено, що адвокатом ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , яку колегією суддів Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2018 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.02.2018, якою задоволено клопотання детектива про накладення арешту на майно - без зміни, з наведенням відповідних обґрунтувань. Тобто, законність прийнятого слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва про накладення арешту рішення було встановлено Апеляційним судом м. Києва, а тому твердження адвоката на невиправданість арешту не може слугувати підставою для скасування арешту в силу норм КПК України.
Згідно із ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, арешт на вилучені грошові кошти та печатку було накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_5 .
Так, частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 6 статті 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи вимоги КПК України, ухвалу про накладення арешту на грошові кошти та печатку, відсутність даних про його скасування, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені заявленого адвокатом клопотання в частині скасування арешту.
Разом з тим, вимоги адвоката про повернення грошових коштів та печатки, які належать ОСОБА_5 , також не підлягають задоволенню, оскільки заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Крім того, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що викладені в скарзі доводи з урахуванням доповнень до неї не встановлюють наявність всіх умов, які мають бути підставою скасування накладеного арешту майна відповідно до вимог ст.174 КПК України, а також відсутні підстави вважати, що спірне майно має статус тимчасово вилученого майна, у зв'язку з чим підстав для задоволення заявлених вимог адвоката ОСОБА_3 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167-169, 170-174, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року в рамках кримінального провадження №42015000000000865 від 30.04.2015, та повернення майна, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1