Справа № 703/3478/18
2/703/1983/18
07 листопада 2018 року мілянський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.
секретаря судового засідання Покотиленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сміялнської міської ради Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач, ОСОБА_1 06.11.2018, звернулась до суду із вказаним позовом, а обґрунтування якого зазначила, що 03.03.2018 помер її чоловік, ОСОБА_2, який на день смерті був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1, належна померлому на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.1998 р., який було зареєстровано Смілянською біржею (філією ТБ “Київська Біржа нерухомості Джі-Ай-Пі”) в реєстрі обліку біржових угод під №1-551/98.
Вона прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви до приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а єдина донька померлого, ОСОБА_4 подала заяву про відмову від прийняття спадщини.
Проте оформити спадщину після смерті чоловіка позбавлена можливості, оскільки вказаний договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально.
Постановою приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на п.4.15 глави 10 “Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” затвердженого наказом М.Ю. України 22.02.2012 №296/5, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І даного Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Просила позов задовольнити та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, належну її померлому чоловіку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 1998 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась, від її повноважного представника, адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав з наведених підстав, просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надали суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини із наведенням мотивів їх застосування.
25.04.1967 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, після якого ОСОБА_6 змінила прізвище з дошлюбного «Омельченко» на «Нестеренко»(а.с.5).
Чоловік позивача, ОСОБА_2, помер 05.03.2018 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть від 1-СР №323102.
За життя ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,9м2, житловою площею 37,6м2, належна померлому на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 1998 року зареєстрованого Смілянською біржею (філією ТБ “Київська Біржа нерухомості Джі-Ай-Пі”) в реєстрі обліку біржових угод під №1-551/98(а.с.7). Нотаріально договір сторонами посвідчено не було.
Згідно довідки №62 від 14.03.2018 померлий ОСОБА_2 на дату смерті - 03.03.2018 року проживав разом з дружиною, донькою та онукою (а.с.10).
Відповідно до відповіді КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 квартира №3309 в будинку №8 по вул.. 40-річчя Перемоги в м.Сміла Черкаської області зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.7).
Постановою від 25.09.2018 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, обґрунтовуючи відмову тим, що згідно п. 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І даного Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (а.с.14).
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.15 ЗУ "Про товарну біржу" (в редакції на час укладення угоди) угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Положення ст.ст. 54, 55 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції на час укладення угоди) передбачали посвідчення угод про відчуження квартири у нотаріальному порядку, зокрема щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 p., до вказаних правовідносин належить застосувати норми ЦК України в редакції 1963 року, оскільки його норми регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення.
Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ст.ст. 86, 128 ЦК України в редакції 1963 р.)
Наказом №121 від 09.06.1998 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України затверджено «Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», п.9 додатку №1 якої (перелік правовстановлюючих документів) передбачено підставу для державної реєстрації - договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.
Відповідно до вимог чинної на час укладення угоди ст.227 ЦК України (1963 р.) договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, а недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 р.) якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Суд вважає доведеними такі обставини: - квартира АДРЕСА_2 дійсно була передана ОСОБА_7 згідно укладеного 16.05.1998 р. договору купівлі-продажу квартири - ОСОБА_2 який надав грошові кошти в сумі 17304 грн. за купівлю даної квартири у повному обсязі та ОСОБА_8 знялась з реєстрації за цим місцем проживання; - договір було укладено та посвідчено 16.05.1998 р. біржею (філією ТБ “Київська Біржа нерухомості Джі-Ай-Пі”) в реєстрі обліку біржових угод під №1-551/98, та в подальшому зареєстровано у Черкаському обласному об'єднані бюро технічної інвентаризації 13.08.1998, і з урахуванням викладених правових норм суд вважає встановленою дійсність укладеного між сторонами договору, оскільки сторони повністю виконали її умови, проте через відсутність її нотаріального оформлення позивач не має змогу на даний час оформити право власності на дану квартиру в порядку спадкування.
Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Так, згідно вимог ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації та виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 р., визнаються дійсними за таких умов, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Враховуючи, що реєстрація права власності була проведена до 1 січня 2013 р. без дотримання законодавства, що діяло на момент його виникнення (договір купівлі-продажу квартири укладено без нотаріального посвідчення), тому відсутні підстави для визнання державним реєстратором проведеної реєстрації дійсною, що позбавляє позивача, як спадкоємця даної квартири, вчиняти будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно згідно ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без його обов'язкової державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч.ч.3,4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Однією із підстав для державної реєстрації прав, передбачених ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
За правилами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив , та батьки.
Оскільки при укладенні договору всі вимоги, передбачені ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", між сторонами виконано належним чином, однак договір не відповідає вимогам чинного законодавства, при цьому укладений договір недійсним не визнавався, а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 16, 182, 334 ЦК Українист. 47, 86, 128, 227 ЦК України (1963 р.), ст.15 ЗУ "Про товарну біржу" (в редакції станом на 19.07.2001 р.), ст.ст. 54, 55 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції станом на 19.07.2001 р.), ст.ст. 3, 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Наказу №121 від 09.06.1998 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» (в редакції станом на 19.07.2001 р.), керуючись ст.ст. 4,5,12, 76-81, 83, 89, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_9 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 03 березня 2018 року, право власності на квартиру №339 по вулиці 40-річчя Перемоги, будинок 8, в місті Сміла Черкаської області, загальною площею 63,9 кв.м., житловою - 37,6 кв.м., яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі - продажу від 16 травня 1998 р., зареєстрованого Смілянською біржею (філією ТБ «Київська Біржа нерухомості Джі-Ай-Пі») в реєстрі біржових угод під №1-551/98 та зареєстровано у Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації 13 серпня 1998 р..
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач - Смілянська міська рада Черкаської області, місце знаходження: Черкаська обл. м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ - 25874705.
Головуючий: Л. А. Пасацька