ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2018Справа № 910/13634/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська 15/2)
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна 17а)
про стягнення 30 358,42 грн.
за участю представників
від позивача: Беляєв Ю.Л.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 14.11.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення 30 258,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзДВ "Експрес Страхування" на підставі договору № 202.17.2370430 добровільного страхування наземного транспорту від 15.09.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "KIA", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Opel", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега", позивач просить суд стягнути з останнього 30 358,42 грн. в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13634/18 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні 14.11.2018.
У судовому засіданні 14.11.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, письмових клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 0103048066392, з якого вбачається, що ухвалу суду від 16.10.2018 відповідач отримав 19.10.2018.
Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
15 вересня 2017 року за договором добровільного страхування транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2370430 ТзДВ "Експрес Страхування" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "KIA", державний номер НОМЕР_1, страхувальником за яким є ТзОВ "Лембергбуд", вигодонабувачем - ПАТ "КБ "Глобус".
З довідки № 3017324620636319 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 17.11.2017 у м. Львові по проспекту В. Чорновола, буд. 105 мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля "KIA", державний номер НОМЕР_1, що належить ТзОВ "Лембергбуд", під керуванням ОСОБА_2, автомобіля "Opel", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під його керуванням.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.1., 13.1., 1.5, 2.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/2664/17 від 22.01.2018.
22 листопада 2017 року страхувальник звертався до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО - ТзОВ "Радар-сервіс".
Відповідно до Звіту №144 від 08.12.2017, складеного ТОВ "Укравтолізинг" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №116/16 від 09.02.2016), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "KIA", державний номер НОМЕР_1, складає 39 964,20 грн.
В матеріалах справи міститься калькуляція ТзОВ "Радар-сервіс" КА-304691 від 21.11.2017, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "KIA", державний номер НОМЕР_1, становить 34 196,26 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 17.11.2017 за участю застрахованого автомобіля "KIA", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту 3.17.1925-1 від 29.11.2017 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 31 358,42 грн.
Листом вих. №671/31 від 28.11.2017 вигодонабувач за договором №202.17.2370430 від 15.09.2017 надав дозвіл позивачу здійснити перерахування суми страхового відшкодування на рахунок СТО для відновлення автомобіля "KIA", державний номер НОМЕР_1.
Платіжним дорученням №ЦО03393 від 29.11.2017 позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТзОВ "Радар-сервіс" страхове відшкодування у розмірі 31 358,42 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем "Opel", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/2664/17 від 22.01.2018.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вчинення ДТП автомобіль "Opel", державний номер НОМЕР_2, був застрахований згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АК/2383338) у Приватному акціонерному товаристві "Акціонерна страхова компанія "Омега" з лімітом відповідальності за заподіяну шкоду майну у розмірі 100 000,00 грн. та з франшизою у 1000,00 грн.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "KIA", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2370430 від 15.09.2017, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "KIA", державний номер НОМЕР_1.
В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АК/2383338) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у заявленому позивачем розмірі, а саме у розмірі 30 358,42 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з заявою №3.17.1925 про відшкодування шкоди по полісу АК/2383338 (вих.. №876/3.17.1925 від 21.02.2018). Дана заява була отримана відповідачем 09.03.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0420523749349, проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, залишена без відповіді та задоволення.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 358,42 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17а; ідентифікаційний код: 21626809) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська. буд. 15/2, ідентифікаційний код: 36086124) страхове відшкодування у розмірі 30 358 (тридцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 42 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.11.2018
Суддя Пукшин Л.Г.