ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2018Справа № 910/9800/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачсервіс»
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про стягнення суми вкладу (депозиту) та процентів в розмірі 643 183,24 грн.
Представники сторін:
від позивача: Вавдійчук Б.П., довіреність б/н від 01.06.2018;
від відповідача: Лопатнікова А.В., довіреність № 3012-к-0 від 17.07.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостачсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми вкладу (депозиту) та процентів в розмірі 643 183,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором приєднання про розміщення грошових коштів на поточному депозиті № 370408 від 14.05.2015 в частині повернення депозиту та нарахованих відсотків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2018.
28.08.2018 представником позивача подано письмові пояснення.
29.08.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що обов'язок банку щодо перерахування конкретної грошової суми на конкретний розрахунковий рахунок виникає після подання клієнтом банку відповідного належним чином оформленого розрахункового документа, а відтак, оскільки документів про зміни на підприємстві від 03.10.2017 та наявність повноважень у ОСОБА_3 як у генерального директора позивача відповідачу не надано, посадовими особами підприємства залишаються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Відповідач зазначає, що оскільки доказів подання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заяви та платіжного доручення до банку до 03.10.2017 із вимогою про перерахування суми банківського вкладу із відсотками не надходило, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача.
У судове засідання 03.09.2018 представники сторін з'явились.
За результатами розгляду клопотання позивача про розгляд справи у закритих судових засіданнях, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2018 клопотання представника позивача про витребування доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд частково задовольнив заявлене позивачем клопотання та витребувати докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01.10.2018.
06.09.2018 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
11.09.2018 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.
12.09.2018 представником позивача подано відповідь на відзив.
Судове засідання 01.10.2018 не відбулось.
04.10.2018 представником відповідача подано заперечення на відповідь.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання призначено на 29.10.2018.
29.10.2018 представником позивача подано заяву про залишення без розгляду заперечень відповідача та постановлення окремої ухвали.
У судове засідання 29.10.2018 представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 29.10.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2018.
Представники сторін у судове засідання 12.11.2018 з'явились.
У судовому засіданні 12.11.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 05.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
14.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостачсервіс» (далі - клієнт, позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - банк, відповідача) із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
На підставі вказаної заяви банком було відкрито клієнту поточний депозитний рахунок №260020527447488.
Також, між сторонами укладено Договір приєднання № 370408 від 14.05.2015 (далі - Догові), предметом якого є внесення клієнтом та прийняття банком тимчасово вільних коштів (далі - вклад), у сумі та на строк, що зазначені, з обов'язками виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, що встановлені Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб'єктів господарства у тому числі з використання технології дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват-24, що до порядку розміщення грошових коштів на поточному депозитів.
Відповідно до п. 2.2 Договору за використання грошових коштів, розміщених клієнтом на депозитному рахунку, банк виплачує клієнту проценти, виходячи з процентної ставки 14%.
Цей Договір набирає чинності від дати відкриття депозитного рахунку та формування Договору і діє до 14.08.2015 (п. 2.3 Договору)
Згідно з п. 2.4 Договору у випадку, якщо грошові кошти (в тому числі до вкладення) були запитані клієнтом до закінчення 3 календарних днів, з моменту їх надходження на депозитний рахунок (з у рахуванням дня надходження та за винятком дня списання коштів з депозитного рахунку), проценти за вкладом, за строк, що не перевищує зазначений у цьому пункті строк розміщення вкладу (в тому числі за до вкладеннями), виплачуються клієнту у розмірі, що встановлений банком за вкладами на вимогу. При цьому у період розрахунку процентів не включаються дні надходження та списання грошових коштів за депозитними рахунком. Всі видачі, здійсненні в цьому календарному періоді, проводяться за рахунок сум, що поступили з поточного рахунку клієнта у вклад останніми. В інших випадках проценти нараховуються за ставкою, обумовленою в пункті 2.2 цього Договору.
У відповідності до п. 2.5 Договору проценти по вкладу виплачуються клієнту щомісяця. Проценти, що залишились невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу, або за письмовою заявою клієнта, перераховуються у поповнення вкладу з подальшим продовженням терміну дії цього Договору на підставі укладення Додаткової угоди з урахуванням цих змін.
Згідно з п. 3.6.2.7.6 Умов та правил, у випадку невитребування КЛІЄНТОМ коштів вкладу після закінчення строку розміщення відповідно до Акцепту КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5. (другий абзац) цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг, та/або накладення арештів на вклад та рахунки КЛІЄНТА, вклад вважається продовженим на такий же строк, зі сплатою процентів у розмірі, який передбачено за вкладами на вимогу БАНКУ, починаючи з дня закінчення строку розміщення вкладу відповідно до Акцепту КЛІЄНТА.
Повернення КЛІЄНТУ невитребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється БАНКОМ на підставі письмової заяви та платіжного дорученя КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 (другий абзац) цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг.
Повернення коштів вкладу за умови накладання арешту на кошти та рахунок повернення , що зазначений у Акцепті КЛІЄНТА, здійснюється БАНКОМ на підставі та за реквізитами письмової заяви (платіжного доручення) КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг.
Повернення коштів вкладу за умови накладання арешту на кошти депозиту та депозитний рахунок , здійснюється БАНКОМ на підставі та за реквізитами письмової заяви (платіжного доручення) КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг, за умови скасування арешту на коштами депозиту та депозитний рахунок відповідно до документів уповноважених органів.
Як зазначає позивач, 29.10.2015 та 30.10.2015 відповідач списав з депозитного рахунка позивача № 26002052744748 відкритого за Договором грошові кошти у розмірі 620 000 грн. та 6 600 грн. без розпорядження позивача як власника рахунка.
31.10.2015 відповідач згідно з Договором сплатив на користь позивача проценти у розмірі 4 830,37 грн., залишок коштів з депозитного рахунку позивача № 26002052744748 за Договором у розмірі 40,46 грн. списані на поточний рахунок товариства 01.05.2016 за розпорядженням позивача.
Починаючи з 29.10.2015 та 30.10.2015 відповідач припинив нараховувати та сплачувати позивачу проценти на його вклад у розмірі 620 000 грн. та 6 600 грн. відповідно.
24.11.2015 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 71 від 19.11.2015 у якій зазначив, що банком не виконано головну функцію: збереження коштів клієнта, дії співробітників банку прямо суперечать Інструкції № 492 і призвели до крадіжки коштів з рахунку товариства, і відповідно до збитків позивача в загальній сумі 626 700 грн., в зв'язку з чим, просив відшкодувати шкоду та перерахувати кошти в сумі 626 700 грн.
Відповідач надав відповідь на претензію № 20.1.0.0.0/7-20151224/126 від 25.12.2015 у якій просив ще трохи зачекати для отримання відповіді.
18.07.2017 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 48, у якій зазначив, що з метою зміни розпорядників рахунків та заволодіння коштами, що містяться на рахунках товариства, 29.10.2015 до банку надано підроблені документи, оформлені із порушенням вимог законодавства України, у зв'язку з чим відповідальні працівники відповідача мали відмовити у прийнятті їх до банку. Відповідно до картки із зразками підписів та відбитки печатки, право першого і другого підпису надано одночасно одній особі ОСОБА_6, що суперечить п. 18.4 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національні та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, якою встановлено, що першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які користуються правом другого підпису та право другого підпису не може бути надано особам, які користуються право першого підпису, а тому головний бухгалтер відповідача не мав права надавати дозвіл на прийняття картки зразків підписів і відбитка печатки наданої шахраєм. Крім того, у протоколі загальних зборів учасників позивача, наданому банку шахраєм, підписи засновників, які є одночасно дійсними директором та головним бухгалтером, які містилися у дійсній картці зразків підписів і відбитка печатки, що знаходилась в банку при на наданні шахраєм підробленої картки. Також, прізвище «нового директора» (Капустяник), що підписав протокол загальних зборів учасників позивача, не відповідає його паспортним даним (ОСОБА_7). Не заважаючи на вищезазначене, співробітниками банку документи прийнято і проведено зміну розпорядників рахунку в банку. Означене підтверджено «Актом про результатами безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу Національного банку України», складеним по результатам перевірки відповідача, виконаної на вимогу слідчого Голосіївського управління поліції в м. Києві, в зв'язку з чим, позивач просив відшкодувати шкоду та перерахувати кошти в сумі 626 700 грн.
Відповіддю № 20.1.0.0.0/7-20170728/4964 від 12.09.2017 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача, зазначивши, що ОСОБА_6 був наданий пакет документів, який не викликав сумнівів у співробітника банку.
23.06.2018 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 23/06-18 про повернення вкладу та виплату процентів на суму вкладу із доданням до неї платіжних доручень, та зазначив, що цією вимогою заявляє про розірвання Договору через три банківських дні з моменту отримання цієї вимоги.
У відповідь на означену вимогу, відповідач Листом № 20.1.0.0.0/7-20180702/2019 від 02.07.2018 зазначив про відсутність у банку картки із зразками підписів де було б зазначено ОСОБА_3, серед переліку осіб, що мають право першого або другого підпису.
Листом від 14.08.2018 № 14/08-18 (3) позивач направив відповідачу дві картки зі зразками підписів Генерального директора ТОВ «Укрпостачсервіс» ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_9 та зразком печатки товариства, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зазначив про актуальність платіжних доручень від 23.07.2018 № 1 та № 2 про повернення вкладу та відсотків.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3 ст. 1058 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що на виконання умов Договору, позивачем внесено на депозитний поточний рахунок грошові кошти у розмірі 626 640,46 грн.
Як зазначає позивач, 29.10.2015 та 30.10.2015 відповідач списав з депозитного рахунка позивача № 26002052744748 відкритого за Договором грошові кошти у розмірі 620 000 грн. та 6 600 грн. без розпорядження позивача як власника рахунка.
31.10.2015 відповідач згідно з Договором сплатив на користь позивача проценти у розмірі 4 830,37 грн., залишок коштів з депозитного рахунку позивача № 26002052744748 за Договором у розмірі 40,46 грн. списані на поточний рахунок товариства 01.05.2016 за розпорядженням позивача.
Починаючи з 29.10.2015 та 30.10.2015 відповідач припинив нараховувати та сплачувати позивачу проценти на його вклад у розмірі 620 000 грн. та 6 600 грн. відповідно.
Статтею 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку зі списанням коштів за відсутності волевиявлення позивача, ТОВ «Укрпостачсервіс» пред'явило відповідачу претензію № 71 від 19.11.2015, якою просило відшкодувати шкоду, завдану працівниками банку та перерахувати кошти у розмірі 626 700 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.
24.11.2015 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 71 від 19.11.2015 у якій зазначив, що банком не виконано головну функцію: збереження коштів клієнта, дії співробітників банку прямо суперечать Інструкції № 492 і призвели до крадіжки коштів з рахунку товариства, і відповідно до збитків позивача в загальній сумі 626 700 грн., в зв'язку з чим, просив відшкодувати шкоду та перерахувати кошти в сумі 626 700 грн.
Відповідач надав відповідь на претензію № 20.1.0.0.0/7-20151224/126 від 25.12.2015 у якій просив ще трохи зачекати для отримання відповіді.
18.07.2017 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 48, у якій зазначив, що з метою зміни розпорядників рахунків та заволодіння коштами, що містяться на рахунках товариства, 29.10.2015 до банку надано підроблені документи, оформлені із порушенням вимог законодавства України, у зв'язку з чим відповідальні працівники відповідача мали відмовити у прийнятті їх до банку. Відповідно до картки із зразками підписів та відбитки печатки, право першого і другого підпису надано одночасно одній особі ОСОБА_6, що суперечить п. 18.4 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національні та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, якою встановлено, що першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які користуються правом другого підпису та право другого підпису не може бути надано особам, які користуються право першого підпису, а тому головний бухгалтер відповідача не мав права надавати дозвіл на прийняття картки зразків підписів і відбитка печатки наданої шахраєм. Крім того, у протоколі загальних зборів учасників позивача, наданому банку шахраєм, підписи засновників, які є одночасно дійсними директором та головним бухгалтером, які містилися у дійсній картці зразків підписів і відбитка печатки, що знаходилась в банку при на наданні шахраєм підробленої картки. Також, прізвище «нового директора» (Капустяник), що підписав протокол загальних зборів учасників позивача, не відповідає його паспортним даним (ОСОБА_7). Не заважаючи на вищезазначене, співробітниками банку документи прийнято і проведено зміну розпорядників рахунку в банку. Означене підтверджено «Актом про результатами безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу Національного банку України», складеним по результатам перевірки відповідача, виконаної на вимогу слідчого Голосіївського управління поліції в м. Києві, в зв'язку з чим, позивач просив відшкодувати шкоду та перерахувати кошти в сумі 626 700 грн.
Відповіддю № 20.1.0.0.0/7-20170728/4964 від 12.09.2017 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача, зазначивши, що ОСОБА_6 був наданий пакет документів, який не викликав сумнівів у співробітника банку.
23.06.2018 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 23/06-18 про повернення вкладу та виплату процентів на суму вкладу із доданням до неї платіжних доручень, та зазначив, що цією вимогою заявляє про розірвання Договору через три банківських дні з моменту отримання цієї вимоги.
У відповідь на означену вимогу, відповідач Листом № 20.1.0.0.0/7-20180702/2019 від 02.07.2018 зазначив про відсутність у банку картки із зразками підписів де було б зазначено ОСОБА_3, серед переліку осіб, що мають право першого або другого підпису.
Листом від 14.08.2018 № 14/08-18 (3) позивач направив відповідачу дві картки зі зразками підписів Генерального директора ТОВ «Укрпостачсервіс» ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_9 та зразком печатки товариства, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зазначив про актуальність платіжних доручень від 23.07.2018 № 1 та № 2 про повернення вкладу та відсотків.
Статтею 1060 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.
Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 3.1 та 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 516, грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб, крім випадків, передбачених законодавством України.
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину та нараховані проценти на першу вимогу вкладника.
За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.
У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги вкладника про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний:
прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі вкладнику письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку;
взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.
Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу. Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, за розпорядження невстановленої особи 29 та 30 жовтня відповідач списав з поточного депозитного рахунка позивача № 26002052744748, відкритого за Договором грошові кошти у розмірі 620 000 грн. та 66000 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 18.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 492 від 12 листопада 2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493 визначено, що право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які користуються правом другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.
З наданої до матеріалів справи копії Картки зі зразками підписі в відбитка печатки, наданої для ідентифікації ОСОБА_6, як керівника позивача вбачається, що як право першого так і право другого підпису надано ОСОБА_7
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Національний банк України у Листі № 21.0004/67223 від 10.0.2016 зазначив, що Національний банк України врахував отриману інформацію щодо службової недбалості уповноважених осіб ПАТ КБ «Приватбанк», що призвела до заволодіння коштами ТОВ «Укрпостачсервіс» та перевірив її під час чергового інспектування банку, за результатами якого встановлена невідповідність дій уповноважених осіб банку вимогам пункту 18.4 Положення № 4921 під час надання права ОСОБА_6 розпоряджатись рахунком ТОВ «Укрпостачсервіс».
Також, з Службової записки інспектора Національного банку України вбачається, що після закінчення інспектування банку керівником перевірки під час формування матеріалів інспектування (архіву документів) виявлено відсутність в наданій (завіреній) банком копії справи з юридичного оформлення рахунків ТОВ «Укрпостачсервіс» повного пакету документів, необхідних для належної ідентифікації та підтвердження повноважень особи ОСОБА_6, зокрема копії картки фізичної особи-платника податків та копії рішення уповноваженого органу управління (наказ/протокол) про призначення громадянина ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Укрпостачсервіс»
З означеного вбачається, що відповідачем не забезпечено схоронність коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачсервіс», що були надані товариством в розпорядження банку як вклад (депозит), внаслідок невідповідності дій уповноважених осіб банку вимогам чинного законодавства.
При цьому, після встановлення означених обставин, про які відповідач був обізнаний, результати інспектування відповідач не оскаржив, та всупереч приписам ст. 1073 ЦК України не поновив облік коштів на рахунку позивача.
Згідно з п. 3.6.2.7.6 Умов та правил, у випадку невитребування КЛІЄНТОМ коштів вкладу після закінчення строку розміщення відповідно до Акцепту КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5. (другий абзац) цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг, та/або накладення арештів на вклад та рахунки КЛІЄНТА, вклад вважається продовженим на такий же строк, зі сплатою процентів у розмірі, який передбачено за вкладами на вимогу БАНКУ, починаючи з дня закінчення строку розміщення вкладу відповідно до Акцепту КЛІЄНТА.
Повернення КЛІЄНТУ невитребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється БАНКОМ на підставі письмової заяви та платіжного дорученя КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 (другий абзац) цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг.
Повернення коштів вкладу за умови накладання арешту на кошти та рахунок повернення , що зазначений у Акцепті КЛІЄНТА, здійснюється БАНКОМ на підставі та за реквізитами письмової заяви (платіжного доручення) КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг.
Повернення коштів вкладу за умови накладання арешту на кошти депозиту та депозитний рахунок , здійснюється БАНКОМ на підставі та за реквізитами письмової заяви (платіжного доручення) КЛІЄНТА з урахуванням умов пункту 3.6.2.7.5 цього розділу Умов і Правил надання банківських послуг, за умови скасування арешту на коштами депозиту та депозитний рахунок відповідно до документів уповноважених органів.
23.06.2018 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 23/06-18 про повернення вкладу та виплату процентів на суму вкладу із доданням до неї платіжних доручень, та зазначив, що цією вимогою заявляє про розірвання Договору через три банківських дні з моменту отримання цієї вимоги.
У відповідь на означену вимогу, відповідач Листом № 20.1.0.0.0/7-20180702/2019 від 02.07.2018 зазначив про відсутність у банку картки із зразками підписів де було б зазначено ОСОБА_3, серед переліку осіб, що мають право першого або другого підпису.
Листом від 14.08.2018 № 14/08-18 (3) позивач направив відповідачу дві картки зі зразками підписів Генерального директора ТОВ «Укрпостачсервіс» ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_9 та зразком печатки товариства, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зазначив про актуальність платіжних доручень від 23.07.2018 № 1 та № 2 про повернення вкладу та відсотків.
Водночас, отримавши картку із зразками підписів та печатки позивача, відповідач дій пов'язаних із повернення депозиту на користь позивача, що свідчили б про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, не вчинив.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки доказів належного виконання відповідачем зобов'язань за договором та повернення належному отримувачу коштів суми депозиту банком здійснено не було, що відповідачем не спростовано, відповідач зобов'язаний виплатити суму вкладу, розміщену позивачем на депозитному рахунку.
Статтею 1061 ЦК України унормовано, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Загальними тарифами розділу 2.8.2 Умов та Правил надання банківських послуг «Поточні рахунки та умови розміщення вкладу на вимогу» визначено, що вільні грошові кошти з поточного рахунку, у розмірі залишку, на вкладному рахунку вкладу до запитання, розміщуються під проценти у розмірі 1% річних.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити відповідачу суму відсотків у розмірі 16 583,24 грн. за період з 29.10.2015 по 23.06.2018.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму вкладу та нарахованих відсотків.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вл. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачсервіс» (03069, м. Київ, вул. Заломова, буд. 1, кв. 5; ідентифікаційний код: 23511364) суму вкладу в розмірі 626 600 (шістсот двадцять шість тисяіч шістсот) грн. 00 коп., відсотки у розмірі 16 583 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 647 (дев'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 75 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.11.2018
Суддя О.А. Грєхова