ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.11.2018Справа № 910/11036/18
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід судді
у справі № 910/11036/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
до Національного банку України
третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсним правочину
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін: не викликались
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, у якому, з урахуванням заяви від 07.09.2018, позивач просить суд визнати недійсним Іпотечний договір № 135 від 09.06.2009, укладений між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТАЛЬЯНС", правонаступником прав та обов'язків якого є позивач, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.І. 09.06.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 1181.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 було відмовлено у прийнятті до спільного розгляду із первісним позовом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", як третьої особи з самостійними вимогами, та повернуто позовні матеріали заявнику.
14.11.2018 від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 та направлення до апеляційного суду всіх матеріалів справи № 910/11036/18.
Під час судового засідання 14.11.2018 суд у задоволенні клопотання Позивача відмовив, з огляду на відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи № 910/11036/18 до апеляційного суду, оскільки суд вже передав до відділу документообігу Господарського суду міста Києва для направлення до апеляційного суду всі матеріали позовної заяви, повернутої третій особі із самостійними вимогами на підставі оскаржуваної ухвали.
Позивач надав у судовому засіданні друковану заяву про відвід судді від розгляду справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, що передбачає наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід судді Сташківа Р.Б. від участі у розгляді справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що зупинено провадження у справі та передано вирішення питання про відвід іншому судді.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи №910/11036/18 визначено суддю Мандичева Д.В. для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід судді Сташківа Р.Б.
Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Подана заява про відвід судді мотивована тим, що в судовому засіданні 14.11.2018 суддя Сташків Р.Б. не задовольнив клопотання про зупинення провадження по справі, чим порушив норми п. 17.12 ч. 1 Розділу XI Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як зазначає заявник, Національний банк України та АТ КБ «Приватбанк» є фактично державними установами та діють в інтересах держави, що також свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Сташківа Р.Б. в даній справі, як представника державної влади, оскільки він, на переконання заявника, своїми діями фактично підтримує ПАТ «КБ «Приватбанк» та НБУ всупереч принципу рівності судового процесу.
За приписами ч.ч. 7, 8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, зважаючи на положення вищенаведеного п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України вказано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стосовно доводів заявника про фактичну підтримку діями судді Сташківа Р.Б. АТ КБ «Приватбанк» та НБУ суд наголошує на наступному.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Отже, здійснення суддею Господарського суду м. Києва правосуддя у справі, за участю державного органу або підприємства, установи, організації державної форми власності, жодним чином не може свідчити про його завідому упередженість та необ'єктивність.
З наведеного полягає, що обґрунтування Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» зводиться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді та необґрунтованих припущень щодо можливої упередженості та необ'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Сташківа Р.Б., а заявником в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надано жодного доказу на підтвердження упередженості та необ'єктивності судді Сташківа Р.Б. при розгляді даної справи.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід судді Сташківа Р.Б. та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід судді Сташківа Р.Б. відмовити.
Ухвала підписана та набирає законної сили 16.11.2018. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Мандичев