проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"12" листопада 2018 р. Справа № 922/426/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - за довіреністю №08-11/3954/2-17 від 28.12.2017 ОСОБА_6 - адвокат за довіреністю №110 від 17.05.2018, ордер АА№076370 від 27.07.2018
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", м. Київ
на рішення Господарського суду Харківської області
від02.07.2018 року (повний текст від 11.07.2018 року)
у справі№922/426/18 (суддя Погорелова О.В.)
за позовом до відповідача про Харківської міської ради, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", м. Київ внесення змін до договору
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 по справі №922/426/18 :
- позов задоволено частково;
- внесено зміни до договору оренди землі №7584/05 від 15.04.2005 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в наступній редакції:
до договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 05 квітня 2005 року в реєстрі за №2580, зареєстрованого 15 квітня 2005 року за № 7584/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"
Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови ОСОБА_8 з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (Орендар) в особі керівника ____________________з другого боку, домовились про нижченаведене:
2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:051:0002.
5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №424 від 30.10.2013 становить 2 700 972 грн. (два мільйони сімсот тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні).
9. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №597/14 від 14.11.2013 на рік становить 8,4% від її нормативної грошової оцінки і складає 226 881,65 грн. (двісті двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 65 копійок), або в місяць - 18 906,80 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шість гривень 80 копійок).
"ІІ. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 05 квітня 2005 року в реєстрі за №2580, зареєстрованого 15 квітня 2005 року за №7584/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в чотирьох примірниках, один з яких залишається в справах нотаріуса, другий залишається в органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.
Реквізити сторін по договору:
Орендодавець: Харківська міська рада Харківської області, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243, в особі міського голови ОСОБА_8
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско рітейл", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код 24812228, в особі керівника (П.І.Б.);
- відмовлено в задоволенні позову в частині внесення змін до договору оренди землі №7584/05 від 15.04.2005 щодо визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в частині розділу І, абзацу 2 пункту 5; абзацу 1 пункту 9; пункту 14; пункту 21 проекту додаткової угоди.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 по справі №922/426/18 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, зважаючи на наступне:
- рішення Харківської міської ради №1269/13 було офіційно оприлюднено в газеті «Харьковские известия», але судом першої інстанції не з'ясовано, а позивачем не доведено чи затверджена (і яким чином) ця газета органами місцевого самоврядування як засіб масової інформації, де можуть бути оприлюднені регуляторні акти. За таких обставин не можна вважати, що рішення Харківської міської ради №1269/13 було офіційно оприлюднено у відповідності до порядку, передбаченого Законом №1160, відтак, не набрало чинності, а отже не може бути виконано;
- ні Закон України «Про оренду землі», ні Договір не містить такої підстави для зміни розміру орендної плати, як рішення органу місцевого самоврядування про встановлення нового розміру плати за землю на певній території;
- спонукання орендаря до укладання додаткової угоди до договору оренди землі є втручанням у право на мирне володіння майном, воно є незаконним і не переслідує суспільного інтересу, а є простим бажанням отримувати більше грошей без будь-яких законних підстав;
- місцевий господарський суд в порушення вимог, передбачених ст. 188 Господарського процесуального кодексу України стягнув з відповідача всю суму судового збору, сплаченого позивачем під час подання позову до суду, незважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 12.09.2018.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. розгляд справи відкладено на 24.10.2018р. об 10:00 год.
Указом Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України від 28.09.2018 року № 295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.
Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 року, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2018р.: прийнято справу №922/426/18 до провадження та призначено її до розгляду на 12.11.2018 о 11:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105;
- задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/426/18 в режимі відеоконференції. Доручено Північному апеляційному господарському суді (04116, м.Київ вул. Шолуденка 1) забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/426/18, розгляд якої відбудеться 12.11.2018 об 11:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання ВКЗ (зал.105).
Судове засідання 12.11.2018р. проводилось в режимі відеоконференції.
Позивач у судовому засіданні 12.11.2018р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач у судовому засіданні 12.11.2018р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2005р. між Харківською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (далі - орендар (26.09.2017 змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл")) був укладений договір оренди землі (далі - договір оренди землі), відповідно до умов якого (пункт 1) орендодавець на підставі рішення XХV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 №153/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться: м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя СРСР, 241-а.
За умовами пункту 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки №608/05 від 24.03.2005 становить 1359152,00 грн.
У відповідності до пункту 8 договору оренди землі, його укладено строком до 01.09.2029р..
Згідно з пунктом 9 договору оренди землі, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 5459,26 грн.
В пункті 13 договору оренди землі сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 15 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для обслуговування стаціонарної АЗС з магазином супутніх товарів.
Пунктом 36 договору оренди землі сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.
Договір оренди землі зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстру земель від 15.04.2005 за №7584/05.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,1305 га, розташовану в м. Харкові, пр. 50-річчя СРСР, 241-а для обслуговування стаціонарної АЗС з магазином супутніх товарів (акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.04.2005).
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 за №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року (пункт 2 рішення).
Згідно з пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Крім того, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" визначено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рік " вводиться в дію з 01.01.2014.
Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (пункти 2,3 рішення від 25.09.2013 №1269/13) .
Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року за №960/12, і згідно з пунктом 16.4 якого, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №424 від 30.10.2013р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендар прийняв в користування, відповідно до зазначеного договору, складає 2 700 972 грн.
Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель та укладення додаткової угоди до договору оренди, позивач, в порядку статті 188 Господарського кодексу України, листом від 16.12.2013 за №5151/0/225-13 звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі, проте відповідач додаткову угоду не підписав.
Враховуючи ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі, Харківська міська рада звернулась до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" в якому просила внести зміни до договору оренди землі №7584/05 від 15.04.2005 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2014 у редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви.
При розгляді вищевказаних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України, згідно зі ст.288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах
Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону України "Про оцінку земель").
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК.
Разом із тим згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Як було зазначено вище, рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, пунктом 1.1 якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., що підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ч.12 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Частиною 5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Як вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, рішення Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 було оприлюднено у газеті "Харьковские известия" № 81/1 від 09.07.2013., а строк введення вказаного рішення встановлено як 01.01.2014р.
За таких обставин, рішення Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 було оприлюднено у порядку, визначеному ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, у зв'язку із чим, зазначене рішення є таким, що породжує відповідні правові наслідки, враховуючи приписи ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 №1209/13 було змінено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова.
Крім того, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" (пункти 2 та 3) встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно із Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, який є додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 № 960/12.
Як вже зазначалось вище, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №424 від 30.10.2013р. нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 2 700 972 грн.
Судом апеляційної інстанції перевірено інформацію, що зазначена в витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №424 від 30.10.2013р. та встановлено правомірність і обґрунтованість останньої. При цьому, інформація, що міститься у вказаному витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не спростована відповідачем.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" та №1269/13 від 25.09.2013 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова, є чинними й у встановленому законом порядку незаконними не визнавалися, тому останні є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
З огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в п. 13 договору, можливості зміни розміру орендної плати, а також приймаючи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Враховуючи наведене, з огляду на факт прийняття Харківською міською радою рішень №1209/13 від 03.07.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" та №1269/13 від 25.09.2013 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для внесення змін до п. 5 спірного договору оренди землі щодо розміру нормативної грошової оцінки на рівні 2 700 972 грн., виходячи з того, що вищевказані рішення ради не скасовано, не визнано недійсними, вони є чинними, у зв'язку із чим є обов'язковими для виконання всіма особами на яких розповсюджується дія зазначеного рішення.
Що стосується вимоги про внесення змін до п.9 договору оренди землі щодо встановлення розміру орендної плати в розмірі 8,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Як вже зазначалось вище, умовами спірного договору оренди землі було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 1 359 152,00 грн., а орендну плату в розмірі 5459,26 грн. на місяць, тобто сторони погодили, що річна орендна плата становить 65 511, 12 грн. (5459,26 грн.*12 міс.= 65511,12 грн.) Таким чином, річна орендна плата за договором оренди землі дорівнює 4,82 % від розміру нормативної грошової оцінки (65511,12 грн. / 1 359 152,00 грн.)*100 = 4,82%).
Вищевказаний розмір орендної плати був встановлений на підставі пункту 3.3 рішення Харківської міської ради XVIII сесії IV скликання №280/03 від 24.12.2003р. "Про затвердження Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові" встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, які надаються для обслуговування АЗС і АГЗС, становить 4,82 відсотка від грошової нормативної оцінки земельної ділянки.
З огляду на вищевикладене, сторонами договору оренди землі від 05.04.2005р. було визначено розмір орендної плати на рівні 4,82 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В той же час, матеріали справи свідчать, що розрахунок розміру орендної плати в розмірі 8,4% від нормативної грошової оцінки проведено Харківською міською радою у відповідності до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові (далі - Положення), затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008.
Відповідно до пункту 1.1. вказане Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.
У пункті 2.4. Положення зазначено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:
О=Ц*Б*К1*К2,
де Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;
Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);
К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення;
К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.
Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації і галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
У пункті 2.5. даного Положення визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08.
Відповідно до пункту 2.6. Порядку визначення розміру орендної плати орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:
Строк оренди, роки Відсоток від орендної плати
1-10 років 100%
11-15 років 90%
16-20 років 80%
21-25 років 70%
26-50 років 60%
Пунктом 4.1 Положення встановлено порядок розрахунку орендної плати, встановлений розділом 2 цього Положення, не розповсюджується на землі, перелік яких наведений в таблиці. Так, п.п. 13 п. 4.1. Положення встановлено, що ставка річної орендної плати для земель, які орендуються для використання АЗС та АГЗС, встановлюється в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до вищевказаного рішення Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 управлінням земельних відносин було проведено розрахунок №597/14 розміру орендної плати за спірну земельну ділянку комунальної власності та встановлено, що розмір річної орендної плати встановлено на рівні 8,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що дорівнює 226 881,65 грн. на рік.
Під час розрахунку було застосовано ставку річної орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов та коефіцієнт розміру земельної ділянки в розмірі 1 та відсоток строку оренди 70%, зважаючи на встановлення 24 річного строку дії договору оренди землі.
Перевіривши вищевказаних розрахунок розміру орендної плати, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що останній є арифметично вірним та проведеним із дотриманням вимог діючого законодавства та умов Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008.
Відповідно до пункту 6.1. Положення розмір орендної плати, встановлений договорами оренди, у тому числі договорами тимчасового користування на умовах оренди, укладеними до набрання чинності цього Положення, підлягає перерахунку.
Відповідно до пункту 6.4. це Положення застосовується при розрахунку розміру орендної плати при укладенні договорів оренди земельних ділянок на підставі рішень міської ради про надання земельних ділянок відповідним юридичним та фізичним особам в оренду:
а) прийнятих після набрання чинності цим Положенням;
б) прийнятих до набрання чинності цим Положенням.
Таким чином, оскільки рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, яким затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є чинним, докази його скасування та/або визнання недійсним у встановленому законом порядку відсутні, а розрахунок розміру орендної плати здійснюється як до набрання чинності вказаним Положення так і після, тому воно підлягає застосуванню для визначення ставки орендної плати у спірних правовідносинах.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що пропозиція орендодавця встановити орендну плату в розмірі 8,4 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, є виконанням обов'язку привести істотні умови договору у відповідність до вимог вищенаведених норм чинного законодавства та рішень органу місцевого самоврядування, що не суперечить, зокрема, приписам пунктів 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України, у зв'язку із чим апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо внесення змін до п. 9 договору оренди землі із зазначенням орендної плати в розмірі 8,4% від її нормативної грошової оцінки, а саме в розмірі 226881,65 грн. на рік або 18906,80 грн. в місяць.
Що стосується вимоги про внесення змін до пункту 2 договору оренди землі щодо доповнення його наступним реченням «кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:0451:0002», судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що внесення таких змін цілком узгоджується із вимогами частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", якою унормовано, що зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі оренди землі є обов'язковим. Крім того, така істотна умова договору оренди землі та внесення такого пункту в договір не змінює прав та обов'язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов'язків та не надає додаткових прав, а приведенням додаткової угоди вимогам діючого законодавства.
Крім того, Харківська міська рада просила викласти п.14 та п.21 договору оренди землі в наступній редакції:
- п. 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі, визначеному згідно з діючим законодавством;
- п. 21. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан, збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
В обґрунтування внесення змін до п.14 та п.21 договору оренди землі, Харківською міською радою зазначено про необхідність приведення спірного договору оренди землі у відповідності до умов Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №890 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та умовам Типового договору оренди землі.
При розгляді вищевказаних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.
В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Конституція України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 Го України).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.
У відповідності до приписів частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як свідчить проект додаткової угоди, яку Харківська міська рада направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" разом з листом-пропозицією від 16.12.2013р. №5151/0/225-13, останній взагалі не містить пунктів 14, 21 договору в редакції, що викладена в даному позові.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" фактично не надавало відмови щодо внесення змін до п.п. 14, 21 договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції, що свідчить про відсутність порушеного права та правових підстав для застосування ст. 188 Господарського кодексу України щодо вирішення спору в даній частині в судовому порядку.
До того ж, у спірному договорі оренди землі сторони не погодили право на внесення змін до його положень, які запропоновані в додатковій угоді позивачем, а чинне законодавство також не містить прямих вказівок щодо необхідності внесення таких змін до договору оренди землі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні вимог щодо внесення змін до пунктів 14, 21 договору оренди землі.
Що стосується решти умов, які Харківська міська рада просила внести до умов договору оренди землі, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що внесення таких змін в односторонньому порядку не відповідає загальним принципам укладення договорів.
При цьому, вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі починаючи з 01.01.2014 є безпідставною та такою, що суперечить приписам ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч.5 ст. 188 Господарського кодексу України, які передбачають, що в разі зміни договору за рішенням суду, такий договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про застосування строку позовної давності та дійшов висновку, що вказана заява підлягає залишенню без задоволення.
Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаним висновком місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватись не може, оскільки можливість застосування позовної давності в силу вимог ст. 267 Цивільного кодексу України пов'язана лише з наявною в матеріалах справи відповідної заяви сторони, що свідчить про відсутність процесуальної можливості у суду застосувати позовну даність за власною ініціативою.
При цьому, заява про застосування позовної давності повинна бути очевидною та належним чином обґрунтованою, враховуючи положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" в відзиві на позовну заяву зазначило, що вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди заявлена із порушенням строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим не може бути задоволена.
Іншої заяви про застосування строку позовної давності матеріали справи не містять.
Як вбачається із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вищевказане посилання відповідача в відзиві на позовну заяву розцінив як заяву про застосування строків позовної давності.
В той же час, резолютивна частина відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на позовну заяву не містить вимоги про застосування строку позовної давності, у зв'язку із чим у апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати, що відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності в межах даного спору. Не містить такої вимоги й описова частина відзиву.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно розглянув заяву про застосування строків позовної давності, яка фактично не була заявлена в межах даного спору, в той же час вказана обставина не призвела до прийняття неправильного рішення.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про внесення змін до договору оренди землі підлягають частковому задоволенню, з підстав, викладених в постанові апеляційного господарського суду.
Доводи апелянта, що рішення Харківської міської ради №1269/13 було офіційно оприлюднено в газеті «Харьковские известия», але судом першої інстанції не з'ясовано, а позивачем не доведено чи затверджена (і яким чином) ця газета органами місцевого самоврядування як засіб масової інформації, де можуть бути оприлюднені регуляторні акти. За таких обставин не можна вважати, що рішення Харківської міської ради №1269/13 було офіційно оприлюднено у відповідності до порядку, передбаченого Законом №1160, відтак, не набрало чинності, а отже не може бути виконано, є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне:
- апелянт сам визнає факт опублікування рішення Харківської міської ради №1269/13 в газеті «Харьковские известия», що безпосередньо зумовлює факт набрання вищевказаним рішенням чинності;
- апелянтом не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що опублікування рішення Харківської міської ради №1269/13 в газеті «Харьковские известия» є неналежним та таким, що зумовлює ненабрання вказаним рішенням чинності;
- рішення Харківської міської ради №1269/13 розміщено у вільному доступі на офіційному сайті Харківської міської ради, що свідчить про його опублікування також в мережі Інтернет;
- в преамбулі додаткової угоди до договору оренди землі від 11.12.2013р., яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" отримало ще у 2013 році, зазначено, що зміни до договору оренди землі вносяться, в тому числі, у зв'язку із прийняттям рішення Харківської міської ради №1269/13. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" було обізнано про факт прийняття вищевказаного рішення ще у 2013 році.
Твердження апелянта, що спонукання орендаря до укладання додаткової угоди до договору оренди землі є втручанням у право на мирне володіння майном, воно є незаконним і не переслідує суспільного інтересу, а є простим бажанням отримувати більше грошей без будь-яких законних підстав є безпідставними, зважаючи на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку із чим законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Посилання апелянта, що встановлення орендної плати в сумі 8,4% від її нормативної грошової оцінки є занадто великим для орендаря не приймаються апеляційним господарським судом зважаючи на той факт, що збільшення орендної плати відбулось у зв'язку із прийняттям відповідних рішень органу місцевого самоврядування, які є обов'язковими для всіх суб'єктів на яких розповсюджується дія вказаного рішення. Крім того, суд враховує, що орендар не здійснив жодних дій, направлених на узгодження із орендодавцем бажаного розміру орендної плати в порядку, передбаченому ст.ст 181-188 Господарського кодексу України.
Доводи скаржника, що місцевий господарський суд в порушення вимог, передбачених ст.188 Господарського процесуального кодексу України стягнув з відповідача всю суму судового збору, сплаченого позивачем під час подання позову до суду, незважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог, не приймаються судовою колегією апеляційного господарського суду, зважаючи на наступне.
Покладаючи судовий збір на відповідача, суд першої інстанції прямо зазначив, що розподіл судового збору здійснюється із врахуванням ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України
Згідно ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо покладення судового збору на відповідача.
Інші доводи відповідача були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 по справі №922/426/18 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 по справі №922/426/18 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 по справі №922/426/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Плахов
(У судовому засіданні 12.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 16.11.2018 року).