вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"13" листопада 2018 р. Справа№ 904/8351/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Коротун О.М.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
сторони явку своїх представників не забезпечили
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року (повний текст складено 15.08.2018 р.)
у справі № 904/8351/16 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія"
про стягнення 1 274 200,01 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1 274 200,01 грн., як повернення коштів передоплати, на які не поставлено товар, на підставі договору купівлі-продажу № 1074/14.09.15 та договору поруки від 14.09.2015 року.
27 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" звернулось до суду з заявою про забезпечення доказів (а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі №904/8351/16 заяву ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" про забезпечення доказів від 27.07.2018 задоволено частково. В порядку забезпечення доказів зобов'язано: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області надати суду по 30 оригіналів всіх наявних у них звітних документів (декларацій) та офіційних запитів, скарг, звернень, заперечень, тощо, скріплених "мокрими" печатками ТОВ "Сервісоптторг". Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/1101/15 та № 904/9952/15, стороною у яких є ТОВ "Сервісоптторг". В решті заяву про забезпечення доказів залишено без задоволення. Зобов'язано позивача ТОВ "Сервісоптторг" надати суду інформацію про знаходження у нього печатки, яка подавалася для проведення первинної експертизи у справі і нею робилися експериментальні зразки відтисків печатки або докази про її знищення. Клопотання другого відповідача ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" від 14.08.2018 про продовження строку підготовчого провадження - задоволено та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.32-37).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Сервісоптторг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2018 р, про забезпечення доказів у справі №904/8351/16 в частині: "Заяву другого відповідача ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" про забезпечення доказів від 27.07.2018 задовольнити частково: В порядку забезпечення доказів зобов'язати: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) та Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області (49049, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) надати суду по 30 оригіналів всіх наявних у них звітних документів (декларацій) та офіційних запитів, скарг, звернень, заперечень, тощо, скріплених "мокрими" печатками ТОВ "Сервісоптторг" (ідентифікаційний код 31543614, вул. Набережна Перемоги, 30-А м. Дніпро). Витребувати у господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/1101/15 та № 904/9952/15, стороною у яких є ТОВ "Сервісоптторг". Витребувані докази прошу надати у найкоротші терміни. В решті заяву про забезпечення доказів залишити без задоволення." та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" про забезпечення доказів від 27.07.2018 (а.с.46-50).
17 вересня 2018 року від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги із клопотанням про поновлення строку на їх подання (а.м.о.94-95).
26 вересня 2018 рові від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.м.о. 77-79).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2018 року, апеляційна скарга ТОВ "Сервісоптторг" у справі № 904/8351/16 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Коротун О.М.
26 жовтня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №904/8351/16 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Коротун О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сервісоптторг" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі № 904/8351/16, розгляд якої призначено на 13 листопада 2018 року.
12 листопада 2018 року від ТОВ "Сервісторгопт" надійшла заява, у якій він просив задовольнити його апеляційну скаргу та розглянути її без участі позивача.
Представники ТОВ "Сервісоптторг", ТОВ "Позитив 21" та ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" у судове засідання 13 листопада 2018 року не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411625284899, 0411625284880, 0411625284872.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі №904/8351/16 зазначено, що: "товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (далі - відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача частину основної заборгованості в сумі 3 000 грн. та стягнення з відповідача-2 на користь позивача 1 269 200,01 грн. боргу у вигляді передоплати за непоставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2015 року між позивачем (покупець) та відповідачем-2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1074/14.09.15, умовами якого передбачено порядок оплати отриманого товару шляхом перерахування повної вартості товару по факту його отримання. Проте за окремою домовленістю сторони погодили інший порядок поставки, внаслідок чого позивачем на підставі рахунку відповідача-2 від 14.09.2015 № 2 було здійснено 100% попередню оплату за товар в сумі 163 992 грн. і товар на суму передплати був отриманий позивачем повністю, що підтверджується видатковою накладною від 16.09.2015 №ВН/59864.
У подальшому на підставі рахунку від 11.11.2015 № 179 позивач вдруге здійснив 100% попередню оплату товару на суму 1 274 200,01 грн. Проте повністю оплачений товар позивачу поставлений відповідачем-2 не був, у зв'язку з чим попередня оплата підлягає поверненню останнім на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України."
В процесі нового розгляду справи, 27 липня 2018 року представник ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (далі - відповідач-2) звернувся із заявою про забезпечення доказів (а.м.о. 1-4).
Вказану заяву мотивовано тим, що для проведення у справі первинної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 р., вказаною ухвалою суд зобов'язав позивача надати вільні зразки його печатки за відповідний період, а після призначення експертизи, на виконання клопотання експерти про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання, ухвалою від 26.12.2016 р. також зобов'язано позивача надати вільні зразки відтиску печатки позивача за період з 01.01.2016 до 09.11.2016, які подавались до органів виконавчої влади, органів реєстрації, дозвільної системи, банківських установ, контролюючих органів (податкової інспекції), з відміткою про надходження до них.
При цьому, відповідач-2 зазначає, що позивачем не надано належних вільних зразків відтиску своєї печатки, а тому проведена технічна експертиза документів викликає сумніви. Враховуючи що відповідач-2 просив призначити повторну технічну експертизу і для забезпечення можливості проведення цієї експертизи зазначав про необхідність у витребуванні вільних зразків печатки позивача, які подавались до органів виконавчої влади, органів реєстрації, дозвільної системи, банківських установ, контролюючих органів (податкової інспекції), з відміткою про надходження до них у період з січня 2015 року по лютий 2016 року.
Зазначаючи про неможливість самостійного отримання цих документів, відповідач-2 послався на те, що вони є службовою документацією, до якої відповідач-2 доступу не має, що спричиняє йому труднощі у процесі доказування і в разі невитребування буде порушено право відповідача-2 на неупереджений розгляд справи.
У вказаній заяві відповідач-2 просив витребувати докази призначити повторну експертизу, на вирішення якої поставити визначені к цьому клопотанні питання.
Задовольняючи заяву відповідача-2 в частині забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що: "докази про забезпечення яких подано клопотання другим відповідачем, будуть належними і допустимими для проведення у справі нової експертизи, а тому їх належить завчасно витребувати для забезпечення її проведення".
Суд зазначив, що: "в якості вільних зразків відтисків печаток позивача на документах слід взяти звітні документи із контролюючих органів (Головне управління ДФС У Дніпропетровський області та Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області). Також такі докази можуть бути отримані із матеріалів справ господарського суду Дніпропетровської області за участі позивача, які вказав у заяві другий відповідач і він не є сторонами у цих справах."
Позивач у апеляційній скарзі, не погоджуючись оскаржуваною ухвалою, зазначає, що в силу положень ст. 110 ГПК України забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків. Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних показів стане згодом неможливим або утрудненим. Позивач вважає, що відповідач-2 не обґрунтував та не довів, що документи, які він просить витребувати, можуть бути втрачені, або збирання чи подання відповідних документів стане згодом неможливим. За доводами позивача відповідачем-2 підмінено поняття "забезпечення доказів" та "витребування доказів". Те, що вказані докази датовані періодом з січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, на думку позивача, свідчить, що вони можуть бути знищені не раніше 2019 року та можуть бути отримані у будь-який час. Вказане за доводами позивача свідчить про відсутність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений чи знищений за строками зберігання. Також позивач, з посиланням на ч.ч. 3, 4 статті 102 ГПК України зазначає, що суд при призначені експертизи мав вирішити питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими ним Кодексом для витребування доказів.
У доповненнях до апеляційної скарги позивач посилається на те, що викладена в оскаржуваній ухвалі інформація про відсутності заперечень позивача проти задоволення заяви про забезпечення доказів з посиланням на інформацією з протоколу судового засідання від 14.08.2018, у якому зазначено, що "14:50:48" "від позивача: ОСОБА_1 заперечує повністю проти заяви про забезпечення доказів". Клопотання про пропущення строку на подання доповнень до апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що копію протоколу ним було отримано лише 06.09.2018.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що позивач не надав доказів на спростування висновків суду про необхідність витребування зазначених в ухвалі документів, а посилається виключно на формальні порушення, які нібито були допущені судом першої інстанції (що полягають на думку позивача у необхідності витребування доказів в порядку ст. 81, а не 110-112 ГПК України. Разом з тим, відповідач-2 зазначає, що необхідність витребування цих доказів у визначеному ст.ст. 110-112 ГПК України порядку обумовлена тим, що з часу формування цих документів минув значний проміжок часу, тому існує реальна можливість їх знищення. Посилання позивача на те, що строк зберігання цих документів є тривалим, не спростовує можливості їх втрати, а також висновків суду першої інстанції про те, що зазначені докази будуть належними для проведення експертизи доказами.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності до ст. 110 ГПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
За змістом ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви.
Отже, забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.
При цьому, забезпечення доказів способом їх витребування, хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів в порядку ст.ст. 80, 81 ГПК України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що суд першої інстанції "в ході судового засідання" дійшов до згоди про можливість призначення у справі нової експертизи, а не повторної, для чого слід забезпечити докази їх завчасним збором для процесуальної економії часу розгляду справи. "Для майбутньої експертизи буде достатньо поставити на вирішення лише два питання: чи нанесено відтиск печатки ТОВ "Сервісоптторг" у видатковій накладній № ВН/78727 від 06.01.2016 печаткою товариства, експериментальні та вільні зразки зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження? чи нанесено два відтиски печатки ТОВ "Сервісоптторг" у двох видаткових накладних № ВН/59864 від 16.09.2015 та № ВН/78727 від 06.01.2016, оформлених між ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" та ТОВ "Сервісоптторг" у видатковій накладній № ВН/78727 від 06.01.2016 однією і тією ж самою печаткою ТОВ "Сервісоптторг".
У вказаній частині ухвала від 14.08.2018 р. не оскаржується та не заперечується позивачем.
У заяві про забезпечення доказів відповідач-2, з метою забезпечення доказів для призначення експертизи просив витребувати необхідні для її проведення документи, в т.ч. у ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ГУ Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області звітні документи (декларації) та офіційні запити, скарги, звернення, заперечення, тощо, скріплені "мокрими" печатками ТОВ "Сервісоптторг", а також у Господарського суду Дніпропетровської області справи №904/1101/15, № 904/9952/15, №904/1348/15, №904/5943/16, №904/2096/13, №904/2020/17 та призначити повторну експертизу.
Необхідність вчинення вказаних дій відповідач-2 мотивує тим, що такі документи витребовувались в процесі проведення первинної експертизи, проте позивачем таких документів надано не було.
Неможливість їх самостійного надання відповідач-2 обгрунтовує тим, що він не є стороною господарських справ та тим, що матеріали звітності є службовою інформацією, до якої відповідач-2 доступу не має.
Так, первинні документи і додатки до них, що є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах, договори, угоди, документи про приймання виконаних робіт, облікові регістри бухгалтерського обліку тощо зберігаються 3 роки після закінчення строку дії договору з урахуванням строків, визначених Приміткою, тобто за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства (статті 330, 334, 336, 351 підпункту 4.2 пункту 4 розділу I Переліку № 578/5).
Згідно статті 311 підпункту 4.2 пункту 4 розділу I Переліку № 578/5 річна фінансова звітність зберігається до ліквідації організації, квартальна - 3 роки (за відсутності річної звітності - до ліквідації).
Таким чином, термін зберігання річної фінансової звітності - до ліквідації підприємства, а первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків складає три роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.
З огляду на викладене та те, що відповідач-2 з метою призначення експертизи, просив забезпечити докази, якими є документи, створені у 2015-2016 роках, зокрема звітні документи (декларацій) (якою може бути в т.ч. і квартальна звітність) та офіційні запити, скарги, звернення, заперечення, тощо, з часу формування цих документів минув значний проміжок часу, а також враховуючи можливість знищення вказаних документів за строком зберігання та право позивача на вилучення відповідних документів, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів позивача про відсутність підстав для застосування саме положень ст.ст. 110, 111 ГПК України.
Отже, відповідачем-2 належним чином обґрунтовано мету вжиття заходів забезпечення доказів та обставини, для доказування яких вони необхідні (призначення експертизи та відповідно спростування позовних вимог, тобто зв'язок предмету позову з заявою про забезпечення доказів), обґрунтування необхідності забезпечення доказів (наявність у відповідача-2 об'єктивних побоювань, що докази можуть бути втрачені та їх збирання буде утрудненим), спосіб (витребування доказів з метою призначення експертизи), а також осіб у яких вказані докази знаходяться.
При цьому, процесуальний закон не визначає вичерпного переліку документів, які можуть бути забезпечені способом "витребування доказів" та "призначення експертизи", а також осіб у яких такі документи можуть бути витребувані.
Враховуючи викладене апелянтом не спростовано можливості втрати витребуваних доказів та необхідності їх забезпечення визначеним судом першої інстанції способом, а також висновків суду першої інстанції про те, що зазначені докази будуть належними для проведення експертизи доказами.
У розумінні абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене та те, що неточне відображення в оскаржуваній ухвалі обставин судового засідання не призвело до прийняття неправильного судового рішення, вказані обставини не є підставою для його скасування.
Крім того, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі № 904/8351/16 задоволенню не підлягає.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі № 904/8351/16 підлягає залишенню без змін.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі № 904/8351/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у справі № 904/8351/16 залишити без змін.
3. Справу №904/8351/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
О.М. Коротун
Дата складення повного тексту - 15.11.2018 р.