Рішення від 22.10.2018 по справі 756/322/17

22.10.2018 Справа № 756/322/17

Унікальний номер судової справи 756/322/17

Номер провадження 2/756/631/18

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Тітова М.Ю.,

за участі секретаря судових засідань Лісовенка О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, визнання нікчемності договору, встановлення юридичного факту та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності, визнання нікчемності договору, встановлення юридичного факту. Свої вимоги мотивують тим, що 03.12.2001 ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 приватизували в рівних частках квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_7 позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину одноособово. 18.08.2016 останній звернувся до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на яку отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови стало те, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спадкова квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2015 укладеного між відповідачем та Іноземною компанією "Навсікая Девелопмент ЛТД", яка в свою чергу набула право власності згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2000 року. Упродовж всього часу із моменту приватизації ніхто із співвласників квартири належні їм частки не відчужували, а тому вважають, що квартира шляхом злочинних шахрайський дій була переоформлена на Іноземну компанію "Навсікая Девелопмент ЛТД", а згодом перепродана ОСОБА_4 Зазначають, що приватний нотаріус Павловська Г.О., яка здійснювала реєстрацію права власності за Іноземною компанією "Навсікая Девелопмент ЛТД" порушила норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки на той час право реєструвати права власності за судовими рішеннями мали тільки органи державної реєстрації прав утворені Мін'юстом. Вказують на порушення їх прав, визначеного ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. У зв'язку із чим просять визнати нікчемність договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.11.2015 серія та номер 909, укладеного між Іноземною компанією "Навсікая Девелопмент ЛТД" та ОСОБА_4, встановити факт відсутності набуття права власності у відповідача на квартиру, а також визнати за позивачами право власності на неї.

Ухвалою суду від 02.02.2017 відкрито провадження у справі.

Позивачами подано до суду заяву про зміну позовних вимог, а саме враховуючи те, що позивач ОСОБА_6 змінив ім'я на ОСОБА_2, що підтверджується копією паспорта (а.с. 60), то просив суд внести відповідні зміни у позовну заяву. Ухвалою суду, яка відображена у журналі судового засідання від 15.06.2017, прийнято вказану заяву (а.с 61).

Ухвалою суду від 16.06.2017 задоволено заяву позивачів про забезпечення позову по справі, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 27.07.2017 судом задоволено заяву позивачів про забезпечення доказів та ухвалено витребувати в Міністерства юстиції України належним чином завірені копії реєстраційних справ щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстровані приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною: номер запису 12152867 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26343228 від 20.11.2015.

Окрім того, від позивачів надійшли заяви про залучення у справу співвідповідачем ОСОБА_5 та часткову зміну предмету позову. На обґрунтування вказаних заяв зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу №513 від 15.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Мазуренко С.В. квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_4 іншій особі - ОСОБА_5 Тому, просять суд залучити ОСОБА_5 співвідповідачем та витребувати квартиру з її чужого незаконного володіння. 27.11.2017 судом задоволено клопотання про залучення співвідповідача та прийнято заяву про зміну позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_10 подав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи без участі позивачів та їх представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідачі, будучи неодноразово повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи, до суду не з'явились, відзиву, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Судом на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів встановлено наступні фактичні обставини.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 13). ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).

Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.12.2001 (а.с. 17-22).

ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_7 прийняв спадщину одноособово. Відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.07.2010 встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_6 разом із батьком ОСОБА_7, 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28-29).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2000 визнано за іноземною компанією «Навсікая Девелопмент ЛТД» право власності на нерухоме майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 35-37). Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27.08.2018 вказане рішення Дарницького районного суду м. Києва скасовано.

Тобто, квартира приватизована 03.12.2001, а рішення суду щодо її власності за Іноземною компанією «Навсікая Девелопмент ЛТД» ухвалене 04.12.2000, тоді як квартира перебувала у комунальній власності.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.11.2015 Компанія «Навсікая Девелопмент ЛТД» передала у власність ОСОБА_4 квартиру №1, загальною площею 57,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 146).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 15.06.2017 ОСОБА_4 передав у власність, а ОСОБА_5 прийняла у власність квартиру №1, загальною площею 57,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 145).

На основі досліджених та оцінених з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності доказів суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчим відділом Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016100070000286 від 14.01.2016 за фактом заволодіння невідомими особами шахрайським шляхом нерухомим майном (квартирами в м. Києві за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4) та 12.08.2016 ОСОБА_6 залучено до вказаного кримінального провадження в якості потерпілого (а.с. 27).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27.08.2018 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2000 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволені позовних вимог іноземної компанії "Навсікая Девелопмент ЛТД", в тому числі й щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1. Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що вирішуючи питання про задоволення позову суд першої інстанції належним чином не перевірив чи дійсно зазначені квартири належать на праві власності 3-й особі та чи не порушуються права інших осіб.

Рішенням окружного адміністративного суму м. Києва №826/20406/16 від 10.04.2018 частково задоволено позов ОСОБА_6 та визнано протиправним і скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. про державну реєстрацію за іноземною компанією "Навсікая Девелопмент ЛТД" права власності на квартиру АДРЕСА_1. Окрім того, визнано протиправним та скасовано рішення цього ж нотаріуса про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 Вказаним рішенням встановлено, здійснення 20.11.2015 приватним нотаріусом Павловською державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру №1 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі посвідченого нею договору купівлі-продажу від 20.11.2015 є порушенням Закону, тому що попередня реєстрація права власності за відчужувачем квартири, яка була здійснена нею ж, теж відбулася не у відповідності до Закону, а протиправно (а.с. 234-239).

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справ та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оцінюючи докази, зібрані під час розгляду справи, у їхній сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що станом на 20.11.2015 Іноземна компанія «Навсікая Девелопмент ЛТД» не була власником спірної квартири, документи, надані ним під час посвідчення приватним нотаріусом ДМНО Павловською Г.О. оспорюваного правочину, не відповідали дійсності. Реєстрація права власності за відчужувачем квартири відбулася не у відповідності до Закону, а протиправно.

18.08.2016 ОСОБА_6 звернувся до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, на яку отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови стало те, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спадкову квартиру належить ОСОБА_4 (а.с. 182-210).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст.ст. 1216, 1217, 1233, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1296, ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_7.

Разом з тим, враховуючи те, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 27.08.2018 скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.12.2000, за яким Іноземна компанія «Навсікая Девелопмент ЛТД» набуло право власності на спірну квартиру, право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину спірної квартири та право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину спірної квартири на даний час вважається не порушеним, то підстав для додаткового визнання за позивачами права власності на вказані частки спірної квартири судом не вбачається.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За таких обставин, оскільки на даний час позивачі позбавлені можливості вільно, на свій власний розсуд розпоряджатись майном та майно вибуло із володіння поза їхньою волею, суд вважає доведеним факт порушення визначеного ст. 41 Конституції України та ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України права приватної власності позивачів.

Тому, суд вважає за необхідне захистити права позивачів та задовольнити позовні вимоги в частині витребування майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь позивачів.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про витребування майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь позивачів, та те, що це є достатньою підставою для реєстрації права приватної власності на 1/3 частину спірної квартири за позивачем ОСОБА_3 та на 2/3 частини спірної квартири за позивачем ОСОБА_2, то вимога про визнання нікчемності договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.11.2015, укладеного між Іноземною компанією «Навсікая Девелопмент ЛТД» та ОСОБА_4 та вимога про встановлення юридичного факту відсутності набуття права власності у ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів пропорційно на користь позивачів сплачений при зверненні до суду судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої в АДРЕСА_5) до ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючого в АДРЕСА_6), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживаючої в АДРЕСА_7) про визнання права власності, визнання нікчемності договору, встановлення юридичного факту та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1) право власності на 1/3 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 694195580000 у порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживаючої в АДРЕСА_7) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1) 2/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 694195580000, та на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої в АДРЕСА_5) 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 694195580000.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючого в АДРЕСА_6), та ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживаючої в АДРЕСА_7) судовий збір в розмірі 2296,70 грн. з кожного на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1).

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючого в АДРЕСА_6), та ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживаючої в АДРЕСА_7) судовий збір в розмірі 1148,30 грн. з кожного на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої в АДРЕСА_5).

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.Ю. Тітов

Попередній документ
77875843
Наступний документ
77875845
Інформація про рішення:
№ рішення: 77875844
№ справи: 756/322/17
Дата рішення: 22.10.2018
Дата публікації: 20.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність