02.11.2018 Справа № 756/10822/18
Ун.№756/10822/18
Пр.№3/756/5326/18
02 листопада 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 08 серпня 2018 року, близько 08 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 рухаючись по вул. Полярна, 8А в м.Києві, керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія, за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора алкотест «DRAGER» в присутності двох свідків, в результаті чого було виявлено вміст алкоголю в кількості 0.3%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил Дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що не вживав алкогольних напоїв та не погоджувався з результатами огляду, здійсненого за допомогою газоаналізатора алкотест «DRAGER», пояснив, що інспектор поліції просив підписати всі надані йому документи (протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан сп'яніння), а якщо тест буде позитивний і у разі не згоди з результатами, самостійно пройти огляд у лікарні.
Захисником ОСОБА_1 надано до суду висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про проходження ОСОБА_1 огляду 08.08.2018 із зазначенням про те, що після проведення лабораторних досліджень ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Окрім цього, на підтвердження невинуватості ОСОБА_1, до суду надано копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено діагноз - тверезий.
До матеріалів справи долучено відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, на якому не міститься запису про згоду чи незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер».
Суд неодноразово здійснював виклики свідків та інспектора поліції, який проводив огляд та складав протокол про адміністративне правопорушення для з'ясування всіх обставин справи, однак зазначені особи в судові засідання не з'являлись.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст.130 КУпАП настає, зокрема, у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. За вказане правопорушення передбачено санкцію у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Частинами 1 - 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 129 Конституції України, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно частинам 1, 3 ст. 7 вказаного Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
За змістом ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Тобто, особа не зобов'язана доказувати свою невинуватість і її поведінка вважатиметься правомірно, доки не буде доказано зворотне.
У Рекомендації No R (91) 1 Комітета Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
Вказане правило є нічим іншим, як складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість.
Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Всі сумніви в даному випадку суд, у відповідності до ст.62 Конституції України, трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки суду не надано докази, які спростовують пояснення ОСОБА_1, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що згідно п.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституцією України, ст.247 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. М. Майбоженко