Справа № 522/19352/18
Провадження № 2-з/522/548/18
08 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, до пред'явлення позову, особа яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - ОСОБА_2, -
До Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, до пред'явлення позову.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Шенцевій О.П.
В поданій заяві, заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 85/2, а також заборонити ОСОБА_2 проводити реконструкцію та інші дії по зміні фізичного чи юридичного стану об'єктів нерухомості та його елементів, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 85/2.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частинами 1, 2 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі,або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з заяви, заявник посилається на те, що за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 85 знаходиться житловий багатоповерховий будинок, що перебуває у спільній частковій власності декількох осіб, серед яких є заявник. Заявник має намір звернутися до суду з позовом на предмет відновлення становища, що існувало до порушення.
ОСОБА_2 було виділено із спільної власності частку площею 38,7 кв.м. і зареєстровано як самостійний об'єкт. Заявник вважає, що ОСОБА_2 потенційно може здійснити відчуження вказаного об'єкту нерухомості, що ускладнити або унеможливить відновлення порушених прав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 85/2, а також заборонити проводити реконструкцію та інші дії по зміні фізичного чи юридичного стану об'єктів нерухомості та його елементів, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 85/2, але не обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що у ОСОБА_2 є намір відчужувати майно.
Заявником також не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Крім того, з заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, до пред'явлення позову, не вбачається, з якими саме позовними вимогами вона має намір звернутися, що не дає можливості встановити співмірність заяви з заявленими позивачем вимогами у позовній заяві.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі FOGARTY v. THE UNITED KINGDOM (заява 37112/97), рішення від 21/11/2001 (параграфи 33, 34, 35) Європейський Суд зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
На підставі наведеного суд дійшов висновків про те, що заявником не доведена необхідність забезпечення позову, також недоведене існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, до пред'явлення позову, особа яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи,якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя