Справа 522/762/17
Провадження № 1-кп/522/427/18
В порядку ст. 331 КПК України
12 листопада 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні № 12016160500008976 від 27.11.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченим з тих підстав, що закінчується строк застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .
Захисник заперечила проти продовження строку, та вважала за необхідне змінити запобіжний захід на більш м'ягкий.
Обвинувачені підтримали думку захисника.
Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, оскільки у обвинувачених не зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказані злочини віднесені до категорії тяжкого злочину, крім того обвинувачені офіційно не працевлаштовані та не мають постійного місця проживання, стан їх здоров'я не перешкоджає їм перебувати у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваних.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим є забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим суд також враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинувачених може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд дотримуючись положення 331 КПК України, приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченим під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 392 КПК України, -
Строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обчислюється з 12.11.2018 року та закінчує свою дію 10.01.2019 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
12.11.2018