Справа № 521/13329/18
Провадження № 2/521/4042/18
06 листопада 2018 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйок І.А.,
секретаря судового засідання - Богуш М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_3)АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 6500,00 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та судовий збір. В обґрунтування своїх вимог позивачка послалася на такі обставини.
7 грудня 2017 року о 16.35 переходячи дорогу через пішохідний перехід на вул. Дальницьке шосе, 1/1, мене збила машина марки «ВАЗ 21099», державний номер ВН 43-27НА, власником якого є ОСОБА_4, який проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід не зупинився, а за його свідченнями їхав зі швидкістю 55 км. В результаті чого я втратила свідомість. Опритомніла я лише у машині швидкої допомоги . Медична сестра сказала, що мене збила машина на пішохідному переході та дала в руки мій телефон та поламану золоту сережку, яку знайшли біля місця аварії. Трохи пізніше я зрозуміла, що гроші ( 300 ( триста) гривень) з кишень куртки зникли та відчула зламаний зуб.
Вина ОСОБА_4 встановлена постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2018 р. по справі № 521/8529/18 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Позивачка у судове засіданні позов підтримала повністю, та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У відповідності до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 7 грудня 2017 року о 16.35 переходячи дорогу через пішохідний перехід на вул. Дальницьке шосе, 1/1, мене збила машина марки «ВАЗ 21099», державний номер ВН 43-27НА, власником якого є ОСОБА_4, який проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід не зупинився, а за його свідченнями їхав зі швидкістю 55 км. В результаті чого я втратила свідомість. Опритомніла я лише у машині швидкої допомоги . Медична сестра сказала, що мене збила машина на пішохідному переході та дала в руки мій телефон та поламану золоту сережку, яку знайшли біля місця аварії. Трохи пізніше я зрозуміла, що гроші ( 300 ( триста) гривень) з кишень куртки зникли та відчула зламаний зуб.
Вина ОСОБА_4 встановлена постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2018 р. по справі № 521/8529/18 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Однак позивачка не надала жодного доказу про завдання їй матеріальної шкоди і вона понесла будь-які розходи, тому суд відмовляє позивачці у задоволенні позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6500,00 грн.
Встановивши факт, що ОСОБА_4 збив позивачку, беручи до уваги, що протиправними діями ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, було порушено нормальний уклад життя позивача, заподіяно моральні й душевні страждання, пов'язані з перебуванням позивача у лікарні, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, згідно ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийняті до уваги характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, яка повинна становити 5000,00 грн.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. п. 3, 4 ст. 23 ЦК України, то таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано виною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 16, 22, 23, 440, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст. 22, 29, 32 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, ст. ст. 10- 13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 267, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_3)АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ОСОБА_5 (ОСОБА_3)АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2018 р.
С У Д Д Я: ОСОБА_6