Справа № 495/6833/18
№ провадження 2/495/2401/2018
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
14 листопада 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Бучка І.В.
Справа № 495/6833/18
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
30.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, просить суд шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 15 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 621 - розірвати, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, вказуючи, що вона з відповідачем 15 листопада 2014 року зареєстрували шлюб.
Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені, збереження шлюбу є неможливим, до перемирення вони не дійшли, спільне господарство не ведеться.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому вона і вимушена звернутися з позовом до суду.
Позивач позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити, про що надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, просить суд справу розглядати за її відсутність.
Відповідач надав заяву на позовні вимоги позивача, відповідно до якої з позовними вимогами погодився частково, на розірвання шлюбу згодний, не погодився з розміром аліментів визначених позивачем у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку /доходу/, просив стягувати з нього розмір аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку /доходу/, потім у твердій грошовій сумі у розмірі 972 грн., вказуючи, що не має можливості надавати допомогу дитині у такому розмірі, оскільки сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини на користь першої дружини, ІНФОРМАЦІЯ_2, просить позовні вимоги позивача задовольнити частково, розглядати справу за його відсутність та урахувати при винесені рішення даний факт.
В судове засідання надали мирову угоду, відповідно до якої дійшли згоди щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 972 грн. щомісячно на утримання дитини та просили приєднати спільну заяву та мирову угоду до матеріалів справи.
Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 14 листопада 2018 року в затвердженні мирової угоди було відмовлено, суд продовжив розгляд справи по сутті позовних вимог, спільна заява приєднана до матеріалів справи.
Суд розглядає справу за відсутність сторін,відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази по справі, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно сторони зареєстрували шлюб 15 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 621. /л.с. 8/.
Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. /л.с. 9/
Як вказують сторони у своїх заявах, спільне життя між ними не склалося, шлюбні відносини припинені, збереження шлюбу є неможливим, до перемирення вони не дійшли.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, суд вважає, що можливість збереження сім'ї втрачена, подальше сумісне життя подружжя суперечило б інтересам позивача, тому її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Частиною 2 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як вказує позивач у своїй позовній заяві, вони з відповідачем проживають окремо один від одного, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини у необхідному розмірі, достатньому для забезпечення дитини.
Відповідно до спільної заяви позивача та відповідача вони дійшли згоди щодо розміру аліментів у твердій грошовій сумі 972 грн. на утримання дитини, починаючи з дня подання позову та до повноліття дитини.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», встановлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривен, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи, що ст. 180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, матеріальний стан відповідача, те, що він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь першої дружини ОСОБА_5, є працездатним, встановлений прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 року - 1860 грн., згоду позивача та відповідача на розмір аліментів у твердій грошовій сумі 972 грн., суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільним буде стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 972 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 30 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16 березня 2033 року, оскільки позивачем не надано до суду доказів можливості сплачувати відповідачем аліменти щомісячно, у визначеному нею розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ відповідача, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з частковою обґрунтованістю позовних вимог позивача підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн. за подання позову щодо стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Аналізуючи докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 109-110, 180-184, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2 /до шлюбу Лазаренко/ ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 15 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 621- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 972 грн. щомісячно, починаючи з 30 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16 березня 2033 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання позову щодо стягнення аліментів у розмірі 704, 80 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії КМ 936467, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, що мешкає за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Молога, вул. Плавньова, 33.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КМ 867350, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, що проживає за адресою: 67700, м. Білгород - АДРЕСА_1.
Суддя: