і м е н е м У к р а їн и
13 листопада 2018 року справа 310/5898/18
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Дурасова Ю.В., Ясенова Т.І.,
при секретарі Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.08.2018 (суддя Полянчук Б.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення
ОСОБА_1 24.07.2018 звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О., в якому вказує, що 15.06.2018 близько 23:00 зупинився на узбіччі на 619км траси Одеса-Мелітополь-Новоазовськ для передачі іншій особі керування автомобілем Daewoo Lanos держномер НОМЕР_1. При цьому була ввімкнена аварійна сигналізація
Через деякий час позаду зупинився автомобіль поліції та поліцейські повідомили що він рухався з неосвітленим номерним знаком. Він пояснив що коли автомобіль рухається, то підсвітка номерного знаку працює. На що поліцейські попросили пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс.
Після надання документів, відповідач сказав, що буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП - за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Він заявив про необхідність надання правової допомоги та оскільки відповідач намагався відібрати мобільний телефон, на який здійснювався відеозапис подій, він викликав слідчо-оперативну групу.
Інспектор поліції Ковальов І.О. не дочекався закінчення роботи слідчо-оперативної групи, поїхав з місця події.
Згодом 14.07.2018 він отримав по пошті постанову серія ВР №058674 від 19.06.2018 про накладання адміністративного стягнення за частиною 6 статті 121 за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком та частиною 1 статті 126 КУпАП за не пред'явлення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Про час та місце розгляду справи він не повідомлявся, зміст постанови не відповідає фактичним обставинам.
Позивач просить:
- визнати протиправними дії Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. щодо вимагання поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та розгляду справи про адміністративне правопорушення;
- скасувати постанову серія ВР №058674 від 19.06.2018 про накладання адміністративного стягнення;
- стягнути судові витрати.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.08.2018 позов задоволений частково. Скасована постанова серія ВР №058674 від 19.06.2018 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та закрита справа про адміністративне правопорушення. З Управління патрульної поліції в Донецькій області на користь позивача стягнуті понесені витрати на правничу допомогу в сумі 1700гр. В решті позовних вимог відмовлено. Суд вказав на недоказанність вчинення адміністративного правопорушення. Також суд першої інстанції дійшов висновку що позовна вимога про визнання дій протиправними є неконкретною.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути витрати на правову допомогу в сумі 15838гр50коп. Посилається на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки що вимагати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності поліцейський має право тільки при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформлені матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Також в мотивувальній частині рішення суд не зазначив що номерний знак автомобіля освітлювався та доказів протилежного суб'єкт владних повноважень не надав.
В апеляційній скарзі Інспектор поліції Ковальов І.О. просить рішення суду скасувати та повністю відмовити в задоволенні позову. Вказує на порушення десятиденного строку звернення до адміністративного суду. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена представленими доказами, зокрема відеозаписом з камери патрульного автомобіля. Витрати на правову допомогу є непідтвердженими.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Постановою Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Донецькій області Ковальова І.О. серія ВР №058674 від 19.06.2018, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425гр. В постанові вказано, що 15.06.2018 о 22:55 на 619км автомобільної дороги М-14 ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos держномер НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком та не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м; неосвітлений (в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до частини 6 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, в тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З наданого інспектором патрульної поліції відеозапису чітко видно, що попереду патрульного автомобіля в темну частину доби рухається автомобіль Daewoo Lanos держномер НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком. Поліцейські ввімкнули проблискові маячки синього і червоного кольору, на що автомобіль зупинився біля правого краю проїзної частини з включенням аварійної сигналізації. З автомобіля вийшов водій ОСОБА_1 та пояснив, що перегоріла лампочка.
Відеозапис, представлений позивачем, не спростовує факт неосвітлення номерного знаку в момент, коли автомобіль Daewoo Lanos держномер НОМЕР_1 рухався попереду патрульного автомобіля поліції та внаслідок чого був зупинений. З освітленням номерного знаку автомобіль знятий на камеру телефону ОСОБА_1 вже після описуваних подій.
Натомість в порушення частини 3 статті 283 КУпАП, Інспектор патрульної поліції Ковальов І.О. в постанові про накладання адміністративного стягнення не зазначив технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
В постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а за позовом ОСОБА_3 до Інспектора патрульної поліції Романовського Д.В. підкреслено, що незазначення в постанові про накладання адміністративного стягнення технічного засобу, яким здійснено відеозапис, виключає можливість прийняття його в якості належного доказу.
Так само, суб'єктом владних повноважень не доказано не пред'явлення позивачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Під час розгляду справи ОСОБА_1 наданий страховий поліс строком дії з 23.01.2018 по 22.01.2019.
В свою чергу, є безпідставними доводи суду першої інстанції що позовна вимога про визнання дій протиправними є неконкретною. ОСОБА_1 чітко і зрозуміло сформулював свої вимоги визнати протиправними дії щодо вимагання поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за відсутності складання протоколу і дорожньо-транспортної пригоди; визнати протиправними дії щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності повідомлення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється підрозділами національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформлені матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Оскільки Інспектор патрульної поліції Ковальов І.О. не складав протокол про порушення правил дорожнього руху та не оформлював матеріали дорожньо-транспортної пригоди, він не мав законних приводів вимагати у ОСОБА_1 поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно досліджених відеозаписів, в зв'язку з заявленим клопотанням позивача про участь в розгляді справи адвоката, інспектор патрульної поліції неодноразово повідомляв ОСОБА_1 що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатись 19.06.2018 в Управління патрульної поліції в Донецькій області. Про це також є відмітка на письмовому клопотанні позивача про виклик адвоката.
Таким чином, дії Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення є правомірними.
Місцевий суд не досліджував відеозапис патрульної поліції, оскільки повідомлення про призначення справи на 08.08.2018 було отримано відповідачем 07.08.2018 та в цей же день направлений відзив на позовну заяву з прикладенням диску з відеозаписом. Однак відзив надійшов до суду першої інстанції тільки 13.08.2018.
Доводи інспектора патрульної поліції про порушення десятиденного строку звернення до адміністративного суду колегією суддів не приймаються. Постанова про накладання адміністративного стягнення прийнята за відсутності позивача та отримана 14.07.2018. Позов поданий 24.07.2018, тобто в межах десяти днів з дня отримання оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5 укладений договір від 20.07.2018 про надання професійної правової допомоги.
Згідно пункту 3.1 договору, клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надаються в порядку та строки, визначені в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.
Згідно пункту 3.2 договору, додаткові витрати, що не були включені до загальної вартості юридичних послуг, сплачуються клієнтом на підставі окремих рахунків.
Між позивачем та Адвокатським бюро «Амельченко» складений акт прийняття-здачі послуг з надання правової допомоги, згідно пункту 1 якого:
- 20.07.2018 зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година х 850гр
= 850гр);
- 24.07.2018 підготовка та подання позовної заяви (5 годин х 850гр = 4250гр);
- 08.08.2018 участь в розгляді справи в суді (2 години х 850гр = 1700гр);
- 25.08.2018 зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції стосовно
апеляційного оскарження (1 година х 850гр = 850гр);
- 05.09.2018 підготовка та подання апеляційної скарги (5 годин х 850гр = 4250гр);
- майбутня участь в розгляді справи в апеляційній інстанції (1 година х 850гр = 850гр).
Згідно пункту 2 акту, загальна вартість наданих послуг становить 12750гр.
На підтвердження понесених витрат, позивачем не надані передбачені договором додаткові угоди щодо сплати вартості юридичних послуг (гонорару) та виставлені адвокатом рахунки за надані послуги.
Також позивач вказує, що на власному автомобілі 20.07.2018 їздив до м.Маріуполя для ознайомлення зі справою про адміністративне правопорушення в Управлінні патрульній поліції в Донецькій області. На пальне було витрачено 943гр50коп. Однак необхідність такої витрати не підтверджена оскільки в цей же день ОСОБА_1 укладений договір з адвокатом ОСОБА_5 про надання професійної правової допомоги.
Таким чином понесені судові витрати належними доказами не підтверджені та заявлений їх розмір є неспівставним зі складністю справи, складністю виконаних робіт та ціною позову.
Керуючись статтями 241-245, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. задовольнити частково.
Скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.08.2018 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Інспектора патрульної поліції Ковальова І.О. щодо вимагання у ОСОБА_1 поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Визнати протиправною і скасувати постанову Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Донецькій області Ковальова І.О. ВР №058674 від 19.06.2018 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 425гр за частиною 6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з 13.11.2018 та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Ю.В. Дурасова
судді Т.І. Ясенова