Справа № 826/19300/16
15 листопада 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 вересня 2018 року позов задоволено повністю.
Відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, не погоджуючись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.296 КАС України, а саме: апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, не зазначено адреси електронної пошти.
Зазначену ухвалу апелянт отримав 31 жовтня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
07 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків, обґрунтоване тим, що у апелянта відсутні кошти та не проводяться платежі, що унеможливлює сплату судового збору, у зв'язку з чим скаржник просив продовжити строк на усунення недоліків або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, вирішення питання про відстрочення сплати судових витрат є правом суду, а не обов'язком, оскільки належить до дискреційних повноважень суду та вирішення даного питання залежить від майнового стану сторони.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Щодо не проведення платежів колегія суддів звертає увагу, що 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.
Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, суд доходить висновку, що наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 11 листопада 2018 року.
Недоліки апеляційної скарги усунуті не були, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Відповідно до ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 КАС України, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Згідно ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма