і м е н е м У к р а їн и
14 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 811/1424/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, суддя суду першої інстанції Петренко О.С., прийняте в порядку письмового провадження в м. Кропивницький, за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
08 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену в листі від 01.12.2017 року К-22067/0-15879/0/6-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач необґрунтовано, з підстав не визначених на те чинним законодавством, відмовив позивачу в задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Позивач зазначає, що єдиним способом ефективного захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену в листі від 01.12.2017 року К-22067/0-15879/0/6-17 та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою у даній справі, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач згідно вимог чинного законодавства повідомив позивача про причини відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки. Натомість позивач не дотримався порядку набуття права власності на земельну ділянку, відтак не набув права правомірного очікування. Також, відповідач зазначає, що вимога про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. Тому, на думку відповідача, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
21 вересня 2018 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, до клопотання було надано визначені законом документи. Однак, відповідач відмовив йому в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що така земельна ділянка не входить до переліку земель, які можуть бути передані у власність або користування в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Позивач зазначає, що зазначені підставі не відповідають ч. 7 ст.. 118 ЗК України. Також, позивач зазначає, що вимога про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою була правомірно обґрунтована судом першої інстанції, з огляду на те, що у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішень та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не може вважатись втручанням у дискреційні повноваження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 09.11.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.15).
До вказаної заяви позивачем додані: викопіювання з публічної кадастрової карти України, з зазначення розташування бажаного місця земельної ділянки та її орієнтовний розмір, копія паспорта громадянина та ідентифікаційного коду (а.с.12-13,16-17).
Листом від 01.12.2017 року за вих.№К-22067/0-15879/0/6-17 відповідач повідомив позивача що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене на графічних матеріалах не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених Законом України «Про охорону земель», в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування (а.с.14).
Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не розглянув клопотання позивача у встановлений законом спосіб, однак фактично відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки з підстав невизначених на те чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Дана норма містить вичерпний перелік підстав для надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказаний перелік не підлягає розширеному тлумаченню при його застосуванні.
Встановлені обставини справи свідчать, що відповідач відмовив ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав не відповідності земельної ділянки переліку сформованого головним управлінням з метою раціонального використання земельних ділянок.
Між тим, приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки як невідповідність місця розташування земельної ділянки переліку, сформованому ГУ Держнеокадастру у Кіровоградській області.
В свою чергу, невідповідність місця розташування земельної ділянки переліку не може бути розцінено як невідповідність Закону або прийнятим на його виконання нормативно-правовим актам.
Таким чином, відповідач відмовив позивачу в задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки з підстав не передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, що свідчить про протиправний характер такої відмови.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру в наданні ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не розглянуло клопотання позивача по суті та у встановленому законом порядку, однак фактично відмовило у наданні дозволу на розроблення документації, тому належним способом відновлення порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.50 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області .
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим в порядку та в межах повноважень визначених законом, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст.243, ст.308,ст.310,ст. 316,ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №811/1424/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 14 листопада 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 14 листопада 2018 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.В. Суховаров