Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/85/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
12.11.2018 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2018 року, якою
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровограді, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України
застосовано запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби, а саме з 19.00 год. по 08.00 год до 30.12.2018 року, з покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ст.194 КПК України
За участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_6
захисника-адвоката - ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_7
Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , якому 30.10.2018 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він 03.09.2018 року о 02 годин 30 хвилин, перебуваючи по вул. Вокзальна, 35-А в м. Кропивницькому в приміщенні магазину «АТБ» за попередньою змовою з ОСОБА_9 вчинив напад на неповнолітнього ОСОБА_10 з метою заволодіння майном потерпілого, при цьому завдав потерпілому тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено, застосовано стосовно ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби, заборонивши залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_3 в період з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин, покладенно на обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Сторона обвинувачення не надала доказів умисного переховування, неповажності неявок, тобто не довела існування реальних ризиків невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Доводи слідчого ґрунтуються на припущеннях, тому не використовуються при доказуванні. Кримінальне правопорушення вчинено 03.09.2018 року, тобто за два місяці до пред'явлення повідомлення про підозру. За цей час ніхто не переховувався, не впливав на очевидців. Прокурор визнав, що до вручення повідомлення про підозру підозрюваного ніхто не викликав, будь-які слідчі дії з його участю не проводились. Відсутні законні передумови стверджувати, про ризик ухилення та застосування тримання під вартою. Дії підозрюваного свідчать про його прагнення об'єктивно дослідити докази, бажанні повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак.
Не досліджено чи мало місце умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, або хуліганські дії чи розбійний напад. Напад характеризується прямим умислом, а редакція пред'явленої підозри у частині заволодіння майном потерпілого такої ознаки не містить, оскільки телефон і кепка впали на підлогу. У свою чергу, з протоколу допиту свідка ОСОБА_11 убачається, що підозрювані кепку з телефоном не забирали, а намагались у такий спосіб змусити потерпілого вийти з приміщення торгового залу АТБ для продовження зясування відносин. Крім того, прокурор у своїх усних доводах стверджує про зухвалу поведінку підозрюваних, у громадському місці, нехтуванням соціальних норм та правил. Також прокурор приховав, що один з підозрюваних умисно безпідставно розбив скляні двері до супермаркету. Сукупність таких дій жодним чином не виправдовує дій підозрюваних, але має очевидні ознаки кримінального правопорушення (хуліганство), суспільна небезпека якого є значно меншою.
В апеляційній скарзі:
Прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано поведінку ОСОБА_7 після вчиненого кримінального правопорушення, а саме особа з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, в подальшому на місце пригоди для з'ясування обставин був доставлений працівниками патрульної поліції. Підозрюваний офіційно не працює, не навчається, суспільною корисною працею не займається, що є передумовою для вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вказує, що 01.06.2018 року відносно ОСОБА_7 до Ленінського районного суду було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні умисного насильницького злочину проти життя та здоров'я особи, після закриття кримінального провадження судом, останній знову вчинив новий умисний злочин проти власності, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та відсутність зроблених для себе належних висновків, та його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Свідки в судовому засіданні не допитані, вважає, що підозрюваний може впливати на свідків з метою зміни ними показів, та зміни правової кваліфікації в подальшому.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, застосував до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт у певний період доби, обґрунтовано зазначив у своїй ухвалі про те, що прокурором доведено обґрунтовану підозру разом з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не надано переконливих доводів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризикам зазначених у клопотанні. Сторона обвинувачення не довела існування реальних ризиків невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею встановлено, що кримінальне правопорушення вчинено за два місяці до пред'явлення повідомлення про підозру. За цей час підозрюваний не переховувався, не впливав на очевидців. До вручення повідомлення про підозру підозрюваного ніхто не викликав, будь-які слідчі дії з його участю не проводились. Таким чином не існує законних передумов стверджувати, про ризик ухилення та застосування тримання під вартою.
Ознаки протиправної поведінки припинено. Вказані обставини переконують у припиненні злочину, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.
Існування ризику щодо вчинення підозрюваним нового злочину належно не підтверджені.
Колегією суддів встановлено, що повідомлення про підозру вручено підозрюваному 31.10.2018 року, до вручення підозри ніяких слідчих дій не проводилося, виклику до слідчого не здійснювалося, допит свідків не здійснювався, ризики впливати підозрюваним на свідків відсутні, що не заперечив процесуальний прокурор.
З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, разового характеру інкримінованої події, слідчий суддя, дійшов правильного висновку про те, що з урахуванням вимог ч.4 ст. 194 КПК України, до підозрюваної можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, оскільки прокурор при розгляді даного клопотання хоч і довів наявність обставин, передбачених п.п.1 і 2 ч.1 вказаної статті, тобто обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та формальну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не довів обставин, передбачених п.3 ч.1 вказаної статті, тобто недостатність застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки не надав будь-яких даних на підтвердження того, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду або не виконувати процесуальні дії, отож обґрунтовано зробив висновок і про те, що належну поведінку підозрюваної може забезпечити й інший запобіжний захід не пов'язаний із взяттям під варту, зокрема домашній арешт.
У клопотанні слідчий хоча і послався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак жодних доказів на їх підтвердження не навів.
З урахуванням обставин викладених вище, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляції прокурора про те, що судом не враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не усуває ризиків ухилення від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свіків.
При цьому, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, вважається особою, що раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, в матеріалах клопотання відсутні докази про намір ухилятися від явки до слідчого, місце постійного проживання підозрюваного та місце проведення досудового розслідування співпадають.
З врахуванням особи підозрюваного, колегія суддів вважає, що на час досудового розслідування ОСОБА_7 правильно обрано слідчим суддею запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
За таких підстав доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими, отже задоволенню не підлягають, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів Кропивницького апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2018 року, застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом у певний період доби - без зміни.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2