Справа № 585/4045/18
Номер провадження 4-с/585/17/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2018 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі головуючого судді Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря Ковган О. В.,
особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1,
заінтересовані особи:
відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 56161326 та зобов'язання вчинити дії щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження.
Представник скаржника та заінтересованої особи ОСОБА_2, який діє на підставі довіреностей, ОСОБА_3
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, мотивуючи тим, що на виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Роменського міськрайонного суду Сумської області № 2/585/500/15 виданого 30.10.2017 року про стягнення з нього на користь ПАТ «УКРСИББАНК» боргу: 30395,49 доларів США- заборгованості за кредитом, 1591,57 доларів США - заборгованості за відсотками; 31109,81 грн. - заборгованості по сплаті пені за кредитом; 5549,07 грн. - заборгованості по сплаті пені за відсотками. В гривневому еквіваленті загальна сума боргу станом на 14.06.2018 року становить 875814,88 грн.
18.06.2018 року ним рекомендованим листом з описом вкладення на адресу стягувача надіслано оригінал платіжного, розрахункового засобу - цінного паперу, акцептованих переказних векселів серії АА №0049176, №0049180 на суму 900000,00 грн. Тобто ним повністю самостійно виконано виконавчий лист №2/585/500/15, виданий 30.10.2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з нього на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу: 30395,49 доларів США - заборгованості за кредитом; 1591, 57 доларів США - заборгованості за відсотками; 31109, 81 грн. - заборгованості по сплаті пені за кредитом; 5549,07 грн. - заборгованості по сплаті пені за відсотками.
18.06.2018 року ним у відповідності до вимог ч. 4 ст.19, п. 9 ч.1, ч.2 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області було надіслано заяву з проханням винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/500/15, виданого 30.10.2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області у зв'язку з його повним самостійним фактичним виконанням в повному обсязі.
Проте, 02.10.2018 року він отримав повідомлення начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області № 02.1-13/55333299/4/9838 від 24.09.2018 року, в якому зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 56161326 з примусового виконання виконавчого листа №2/585/500/15 про стягнення з нього на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу.
Вважає вказані дії державного виконавця щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 56161326 з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/500/15 неправомірними, оскільки ним було повністю самостійно виконано рішення суду шляхом передачі переказного векселя стягувачеві, який у свою чергу вважається його законним держателем.
До суду надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого просять відмовити в задоволенні скарги у зв'язку з її безпідставністю, оскільки ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження. Пунктом 9 вказаної статті однією з підстав закінчення виконавчого провадження зазначено фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Фактом виконання судового рішення є отримання стягувачем грошових коштів, які в даному випадку стягував не отримав, що не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а тому не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження. Крім того, відповідно до виконавчого документу борг повинен стягуватися в іноземній валюті, а відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими ч.ч. 1,2 цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. Від стягувача на адресу відділу також не надходила заява про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду. Таким чином рішення суду фактично не виконане, а дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, який одночасно є представником ОСОБА_2, доводи скарги підтримали, просили її задовольнити.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 86).
Представник ПАТ «Укрсиббанк» повторно у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло (а.с. 62, 85).
ОСОБА_2 не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 84,87).
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
11 жовтня 2018 року судом прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця. Судовий розгляд скарги призначено на 17 год. 30 хв. 18 жовтня 2018 року.
18 жовтня 2018 року розгляд скарги відкладено на 08 листопада 2018 року на 11 год. 00 хв.
23 жовтня 2018 року отримано оригінал відзиву на скаргу від Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Роменського міськрайонного суду Сумської області № 2/585/500/15 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «УКРСИИББАНК» суми боргу по поверненню кредитних коштів: 30395,49 доларів США - заборгованості за кредитом, , 1591,57 доларів США - заборгованості за відсотками, 31109,81 грн. - заборгованості по сплаті пені за кредитом, 5549,07 грн. - заборгованості по сплаті пені за відсотками (а.с.30-31).
Вказане виконавче провадження було передане до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області з Роменського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Сумській області згідно постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 06.07.2018 року та постанови державного виконавця про передачу виконавчого провадження від 13.07.2018 року (а.с.47-50).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області від 20.07.2018 року виконавче провадження № 56161326 було прийнято до виконання (а.с.9).
В ході виконання виконавчого листа № 2/585/500/15, виданого 30.10.2017 року було проведено ряд виконавчих дій, а саме:
12.04.2018 року державним виконавцем Роменського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с.32-33).
Також було зроблено запити у правореєструючі органи щодо наявності у боржника відкритих рахунків у банківських та фінансових установах, наявності у власності майна (а.с.35-41).
22.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 - транспортного засобу ИЖ ПЛАНЕТА СПОРТ (1978), д.н. НОМЕР_1 (а.с. 42-43).
22.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було накладено арешт на дохід ОСОБА_1, який він отримує у СТОВ «Дружба-Нова» в розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу (а.с. 44-46).
18.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УКРСИИБАНК» із заявою про добровільне виконання грошового зобов'язання за виконавчим листом № 2/585/500/13 виданого 30.10.2017 року цінним папером - переказним векселем та надав оригінал акцептованого переказного векселя серії АА № 0049180 на суму 300000 грн., який був отриманий стягувачем (а.с.10,11, 13).
18.06.2018 року та 05.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявами до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/500/15, виданого 30.10.2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з нього на користь ПАТ«УКРСИИБАНК» боргу у зв'язку з його повним самостійним фактичним виконанням в повному обсязі (а.с.14,15).
Згідно повідомлення начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області № 02.1-13/55333299/4 від 24.09.2018 року відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 56161326 з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/500/15 (а.с.16).
Мотиви суду
Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи, оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані учасниками докази, зазначені вище.
Крім того, суд враховує аргументи, зазначені у відзиві на скаргу Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області в частинні того, що державний виконавець не мав законних підстав винести постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки у нього не було даних про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно виконавчого листа №2/1815/3/2012 від 09.07.2012 року та відхиляє аргумент скаржника ОСОБА_1 з приводу повного виконання боргу по зазначеному виконавчому листу та належність виконання саме векселем, оскільки виконання рішення на підставі виконавчого листа та обов'язок виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження пов'язується саме з настанням певної події - фактичного отримання боргу стягувачем.
Також суд не приймає аргумент скаржника про те, що державному виконавцеві було відомо про погашення ним боргу, оскільки він надсилав відповідного листа на ім'я начальника ВПР УДВС ГТУЮ в Сумській області. Суд вважає, що такий лист не може бути достатнім доказом обізнаності державного виконавця про обставину сплати боргу, оскільки стягувач ПАТ «УкрСиббанк» не звертався до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з добровільним погашенням боргу.
Суд не може прийняти до уваги аргумент ОСОБА_1 та його представника щодо розрахунку векселем як належного способу виконання. Оскільки рішення суду у справі №2/585/500/15, на підставі якого видано виконавчий лист і відкрито виконавче провадження, постановлено з приводу правовідносин, які виникли саме з грошового зобов'язання в іноземній валюті, яке передбачає спеціальний порядок по його примусовому виконанню, тому належним способом виконання є саме сплата грошових коштів в іноземній валюті, а не розрахунок переказним векселем, який видається з метою оформлення грошового боргу у гривні за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. Доказів щодо укладення такого договору зі стягувачем ОСОБА_1 не надав та суду пояснив, що такий договір не укладався.
У зв'язку з тим, що спосіб виконання зобов'язання перебуває у прямій залежності від предмета виконання, розрахунок векселем в даному випадку не можна вважати належним виконанням зобов'язання по виконавчому документу.
Таким чином в судовому засіданні не встановлено наявності обставин, які б давали підставу державному виконавцю винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а отже і не встановлено неправомірності його дій, внаслідок яких порушені права ОСОБА_1, тому суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Норми права та правові позиції, застосовані судом:
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно ч. 3 ст. 49 вищевказаного Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
У силу п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 08.06.2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання та відповідно за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»: Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Частина 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»: Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Частина 4 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»: Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
Частина 1 статті 526 ЦК України: Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином фактичним виконанням судового рішення про стягнення заборгованості вважається отримання стягувачем стягнутих за рішенням суду грошових коштів в валюті зобов'язання у повному обсязі.
Пунктом 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення,дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року право закінчувати виконавче провадження надано саме державному виконавцю, тому суд не має права зобов'язувати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області приймати процесуальне рішення у вигляді постанови про закінчення виконавчого провадження.
Також під час постановлення ухвали судом застосовані норми процесуального права : ст. ст. 4, 447, 451, 260, 263, 265, 268 ЦПК України.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 56161326 та зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження, відмовити в повному обсязі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 14 листопада 2018 року.
Суддя: підпис…
Копія вірна:
Суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_4