Справа № 584/1623/18
Провадження № 1-кп/584/149/18
Іменем України
13.11.2018 Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018200230000378 від 25 жовтня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Латишівка Путивльського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , освіта середня, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
встановив:
Згідно з обвинувальним актом, 20 жовтня 2018 року обвинувачений ОСОБА_6 на горищі свого будинку АДРЕСА_1 знайшов ніж разом з піхвами і, усвідомлюючи, що цей ніж є холодною зброєю, закріпив піхви на ремені і став носити його з собою з метою особистого захисту, не маючи при цьому передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї.
25 жовтня 2018 року о 15-00 год. біля Мовчанського монастиря по вул.Сеймській у м.Путивль у зв'язку з учиненням ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.178 КУпАП, до обвинуваченого ОСОБА_6 співробітниками Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області застосовано адміністративне затримання та в порядку ст.264 КУпАП проведено особистий огляд, в ході якого вилучено ніж разом з піхвами.
Відповідно до висновку експерта №19/119/6-4/81е від 31 жовтня 2018 року ніж, вилучений у обвинуваченого ОСОБА_6 25 жовтня 2018 року, є холодною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом мисливського ножа загального призначення та є холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
Дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
8 листопада 2018 року між прокурором та ОСОБА_6 , як підозрюваним у даному провадженні, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_6 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання: за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.
Заслухавши прокурора, який вважав можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, пояснення обвинуваченого, який підтвердив, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на призначення узгодженого виду покарання, захисника, який також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, суд вважає за можливе затвердити угоду з огляду на таке.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до злочинів середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.263 КК України як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу кваліфіковані правильно.
Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
В силу ст.ст.66, 67 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
Враховуючи наведене в сукупності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, характеризується посередньо, вчинив злочин середньої тяжкості, суд вважає узгоджене сторонами покарання таким, що відповідає положенням ст.65 КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину, а отже - може бути призначено обвинуваченому та буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_6 , як підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази у справі: 1) ніж, який зберігається в камері схову речових доказів Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області, слід знищити; 2) піхви та ремінь, передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_6 , слід дозволити використовувати на власний розсуд.
Понесені витрати на проведення експертизи №19/119/6-4/81е від 31 жовтня 2018 року в сумі 1144 грн., слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 листопада 2018 року між начальником Путивльського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , як обвинуваченим у кримінальному провадженні №12018200230000378 від 25 жовтня 2018 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
1) ніж, який зберігається в камері схову речових доказів Путивльського відділення поліції Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області - знищити;
2) піхви та ремінь, передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_6 , слід дозволити використовувати на власний розсуд.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості вирок суду може бути скасованим за клопотанням прокурора.
Умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_1