Справа № 577/4574/18
Провадження № 1-кп/577/551/18
09 листопада 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження №12018200080001048 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області Конотопського району с.Землянка, проживає в АДРЕСА_1 , освіта середня, громадянина України, працює у ПП «Вічність», неодруженого, раніше судимого 26.02.2018 року Конотопським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 850 грн., який того ж дня сплачений,-
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,-
11.10.2018 року близько 08:00 години ОСОБА_5 шляхом вільного доступу таємно викрав 35 штук металевих колісників рухомого конвеєру для подачі вугілля в котельню, загальною вагою 316 кг., на суму 1738,00 грн., що перебували на частково огороженій території котельні колишнього КДП «Теплодар», розташованої у м.Конотоп по вул. Європейська площа, 2. Вказані вироби вивіз на візку та вподальшому розпорядився на власний розсуд.
На даний час збитки повністю відшкодовані.
Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судове засідання представлено угоду про примирення укладену між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 17.10.2018 року відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно наведеної угоди представник потерпілого ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке слід призначити за вчинене кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, під час досудового слідства зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. Сторони узгодили покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_5 розуміє, що, відповідно до ст.473 КПК України, наслідком укладення і затвердження даної угоди є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав передбачених пунктом 1 ч.5 ст. 474 КПК України. Підтвердив добровільність укладення угоди про примирення між ним та представником потерпілого, просить її затвердити, призначивши узгоджену міру покарання.
Представник потерпілого ОСОБА_4 також розуміє, що, відповідно до ст.473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди для них є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України і позбавлення права вимагати уподальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, а також змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Вказала на добровільність укладення угоди про примирення із підозрюваним, просить її затвердити і призначити узгоджене покарання.
У разі невиконання угоди про примирення, згідно з положенням ст.476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.
Федірку В.Б. роз”яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 -1 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просить затвердити умови угоди про примирення і призначити покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу в сумі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.
Суд, перевіривши зміст угоди про примирення, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого приходить до переконання, що вимоги угоди про примирення не суперечать закону, будь-чиїм правам та інтересам і можуть бути прийняті судом.
Сторони уклали угоду про примирення добровільно, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної із представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України, що є підставою для затвердження та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Отже перешкод для затвердження судом угоди про примирення не встановлено.
Позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись: ст.ст. 314, 473, 474 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 17 жовтня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.
Речові докази 35 штук металевих колісників рухомого конвеєру для подачі вугілля в котельню, які зберігаються у власника залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1