Справа №635/4508/18
Провадження №2/635/2527/2018
14 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Панас Н.Л.
при секретарі - Крилєвській І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, юридична адреса: АДРЕСА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкоємціем та визнання права власності в порядку спадкування, -
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його тітка - ОСОБА_2 Інших родичів крім нього вона не мала, оскільки рідна сестра тітки, а його мати - ОСОБА_1 померла у 1993 році. Після смерті матері він оформив спадщину, яка складалась з будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно мешкала в зазначеному будинку, а з кінця 2003 року і по денб смерті тітки він мешкав разом з нею, здійснював за нею догляд, вів з нею спільне господарство, а після смерті поховав. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,9560 га, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області і яка належала тітці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №137. Після смерті тітки він звертався за оформленням своїх спадкових прав на зазначене майно, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тому просив встановити факт того, що він на час смерті ОСОБА_2 постійно мешкав разом з нею та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,9560 га, кадастровий НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2018 року справа перебувала в провадженні судді Полєхіна А.Ю.
На підставі розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/04 від 07.09.2018 року було проведено повторний автоматичний розподіл справи і справу передано в провадження судді Панас Н.Л.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року справу було прийнято до провадження суду і призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2018 року за наслідками підготовчого судового засідання, підготовче судове засідання було закрито та справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, за участю представника позивача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Проти задоволення позову не заперечував, просив постановити рішення на розсуд суду, у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не проводилось.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності з вимогами ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого 21 липня 1993 року Веселівською сільською радою Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.12).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, виданого 22 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і його матір'ю була ОСОБА_1 (а.с.13).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7, виданого 06 березня 2006 року Веселівською сільською радою Харківського району Харківської області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.61).
Згідно з копією рішення Московського районного суду міста Харкова від 07 лютого 2007 року, судом було встановлено, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року і ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, були рідними сестрами. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, була рідною тіткою ОСОБА_1 (а.с.14).
Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 08 лютого 1994 року за реєстровим №3-291, ОСОБА_1, після смерті його матері - ОСОБА_1, належить житловий будинок з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.16).
З акту, складеного депутатом Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області Гуд В.Ю. і підписаного сусідами - ОСОБА_7, ОСОБА_8 21 травня 2018 року, ОСОБА_1 на день смерті тітки - ОСОБА_2, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мешкав разом з нею в будинку АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_2 за власний кошт поховав її (а.с.17).
Таким чином, оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно мешкав зі своєю тіткою - ОСОБА_2, на час її смерті, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом суд приходить до наступного.
Згідно з інформацією №02-20/215, виданою Веселівською сільською радою Харківського району Харківської області 17 лютого 2017 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 5,47 кадастрових гектарів, на підставі сертифікату на земельну частку (пай) члена КСП "Липці" серії НОМЕР_8. Зазначена земельна ділянка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області (а.с.15).
Згідно з листом міськрайонного управління Держгеокадастру в Харківському районі та місті Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №К-364/0-0.23.061-388/156-18 від 03.04.2018 року, згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП "Липці" на ім'я ОСОБА_2 за №441 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, який вона отримала, про що свідчить її підпис. Сертифікат було виготовлено на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації Харківської області №765 від 08.09.1997 року. Розмір земельної частки (паю) складає 5,47 умовних кадастрвоих гектарів. Відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 29.12.2012 року включно, в Управлінні обліковується державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_3, зареєстрований за №137, виготовлений на ім'я ОСОБА_2, який посвідчує право приватної власності на земельну ділянку площею 3,9560 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сількогосподарського виробництва (пай), виготовлений взамін сертифіката серії НОМЕР_8 (а.с.20).
Після смерті тітки позивач звертався до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за оформленням свої спадкових прав (а.с.65-71), але державний нотаріус своєю постановою від 15 червня 2018 року, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з ненаданням документів, що стверджують факт прийняття спадщини та факт наявності спадкового майна (а.с.18).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України), у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст.1265 ЦК України).
Згідно з вимогами ст.1216 ЦК України (в редакції 2004 року), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину у виді земельної ділянки площею 3,9560 га, кадастровий НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, звернувшись до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини, що було підтверджено наданими суду письмовими доказами. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, залишаються за ним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9-11, 141, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, юридична адреса: АДРЕСА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкоємціем та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, мешкав з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, право власності на земекльну ділянку, площею 3,9560 га, кадастровий НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів зі дня складання повного тексту рішення через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2018 року.
Суддя Н.Л.Панас