Справа № 645/6960/14
Провадження № 2/645/681/18
05 листопада 2018 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство ОСОБА_2 «ПриватБанк», надав заяву про слухання справи без його участі,
відповідач - ОСОБА_3, повідомлена про дату час і місце судового засідання, без повідомлення причин не з'явилася в судове засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 08.07.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № HAXRRX17030040, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2248,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року станом на 28.07.2014 року відповідач ОСОБА_3 має заборгованість 29891,70 грн., яка складається з:
-1398,59 грн. - заборгованість за кредитом;
-11675,07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-606,10 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-14312,34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
-1399,60 грн. - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.10.2014 року (головуючий - суддя Бондарєва І.В.). позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість з кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року у розмірі 29891,70 грн. та судовий збір у розмірі 298,92 грн.
27.10.2015 року надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.10.2014 року.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2015 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.10.2014 року скасоване, а справу призначено до судового розгляду.
14.01.2016 року надійшли письмові заперечення на позов відповідача ОСОБА_3, з яких вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, просить застосувати позовну давність. Як вбачається з позову, позивач має намір стягнути заборгованість за споживчим кредитом. Отже, правовідносини між сторонами, крім іншого, регулюються нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон). У даній нормі Закону зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Також частиною 4 зазначеної статті Закону передбачено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Позивач не надав до позову договір, на який він посилається у позовній заяві, а саме: Договір № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року. До позовної заяви додано лише «Заяву позичальника № HAXRRX17030040. До зазначеної заяви додано фотокопію «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), на які позивач у своїй позовній заяві посилається як на правову підставу для стягнення заборгованості, однак цей документ не підписаний відповідачем, в ньому відсутня дата його складання та не вказано, що він є додатком чи частиною конкретного договору чи заяви. Текст заяви, що викладений після підпису відповідача, як би цей документ був дійсно договором, не відноситься до її змісту. Вимоги позивача про стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з посиланням на примірник заяви позичальника № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року та Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), наданий до суду позивачем, як на належний та допустимий доказ для застосування цивільно-правової відповідальності відповідача - є особливо безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступних підстав. Вказує, що позивач не надав доказів отримання грошових коштів відповідачем, та розрахунок заборгованості позивача базується на його власних припущеннях та не підтверджений первинними документами у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Факт надання грошових коштів може бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу, проте позивач не надав жодного доказу здійснення платежу, проте позивач не надав жодного доказу здійснення платежу, а тому вимоги позивача необґрунтовані належними та допустимими доказами. На обґрунтування своїх вимог, зокрема, щодо стягнення пені, штрафу та збільшення строку позовної давності на всі вимоги за кредитним договором до 5 років, позивачем надані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») викладені на окремих аркушах і підписані позивачем. Ці умови відповідачу не надавалися та ним не підписувалися. В заяві № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року про строк позовної давності не згадується. За таких обставин вважає, що ці Умови носять односторонній характер, а тому не можуть бути доказами в розумінні ст. ст. 57-61 ЦПК України, оскільки не містять будь-якого легального та належного підтвердження того факту, що умови та правила в цій частині діяли на момент виникнення спірних правовідносин між відповідачем та позивачем Таким чином твердження позивача про те, що сторонами була збільшена позовна давність до п'яти років не можна брати до уваги. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позов пред'явлено безпідставно, належних доказів в обґрунтування позовних вимог не надав, тому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню за спливом строку позовної давності.
Повторним заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.03.2016 року (головуючий - суддя Бондарєва І.В.). позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року у розмірі 27359,52 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1398,59 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 11675,07 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 606,10 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 13679,76 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, повторне заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.03.2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.03.2016 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2017 року вищезазначену цивільну справу передано в провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Бабкової Т.В.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.01.2018 року справу прийнято до провадження судді Бабкової Т.В., розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення. Поряд з цим представник позивача ОСОБА_4 надала додаткові письмові пояснення. В яких зазначено, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, іншого розрахунку відповідач не надав. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності зазначає, що відповідачем періодично вносилися платежі на погашення заборгованості за кредитом, що останнім не спростовується. Останній платіж до звернення до суду з позовом відповідач здійснила 30.12.2012 року (внесено 400 грн.). В розрахунку заборгованості відображено зменшення тілу кредиту з 1798,59 грн. до 1398,59 грн. З позовом ОСОБА_2 звернувся 21.08.2014 року. Таким чином, загальний строк позовної давності перервався в грудні 2012 року і на час звернення до суду з позовом не сплив. За таких обставин суд в змозі застосувати в лише спеціальну позовну давність до вимог банку по сплаті пені.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву на позов.
За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст.280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач ПАТ КБ «ПриватБанк».
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 08.07.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № HAXRRX17030040, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2248,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http//privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
П. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена зміна Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_2, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку згідно п. 4.9 Кредитного договору.
В анкеті позичальника зазначено, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 400 грн. відбувся 16.05.2012 року, а.с. 99 том № 1.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідач свої зобов'язання не виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Судом встановлено, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року станом на 28.07.2014 року відповідач ОСОБА_3 має заборгованість 29891,70 грн., яка складається з:
-1398,59 грн. - заборгованість за кредитом;
-11675,07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-606,10 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-14312,34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
-1399,60 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч. 1 ст. 627, 629 ЦК України згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
П. 2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що позичальник доручає Банку здійснювати погашення заборгованості за Кредитом в строки, за рахунок коштів, розміщених на рахунок коштів, розміщених на рахунку Позичальника, що відповідає платіжній картці, емітованої ПриватБанком. Номер рахунку зазначений у Заяві. Зазначене доручення Позичальника не підлягає виконанню Банком у випадку пред'явлення Позичальником Банку документа, що підтверджує сплату заборгованості за Кредитом іншим способом.
Згідно п.п. 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) - позичальник зобов'язується погашати Кредит у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1, 4.2 даних Умов та Тарифів. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше фактичного повного погашення Кредиту. Сплатити Банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, Заявами та даних Умов. Позичальник доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту або у валюті, відмінної від валюти Кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів не наданих у Кредит, у межах сум, які підлягають сплаті Банку за Заявою та цими Умовами, настанні строків платежів (здійснювати договірне списання).
Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2., 3.2.3 даних Умов, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Відповідно до п. 5.3 даних Умов - при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Згідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) - термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Відповідно до п.п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, строки та порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками з встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений в пам'ятці позичальника, яка є невід'ємною частиною Договору. Платіж включає в себе плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості за кредитом.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року ОСОБА_2 виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою прозахист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.
Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Пунктом 5.5 Умов встановлено позовну давність тривалістю в п'ять років, проте матеріали справи не містять підпису відповідача, у заяві позичальника від 08.07.2007 року домовленості сторін щодо збільшеня строку позовної давності немає, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін про збільшення позовної давності.
Виходячи з наведеного вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_3. пені у розмірі 14312,34 грн. задоаоленню не підлягають.
Із наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, шо відповідач користувалася картками, після 16.05.2012 року припинила належним чином погашення кредиту відповідно до встановленого договором графіку, з цього часу їй нарахована заборгованість по сплаті кредиту. З позовом ОСОБА_2 звернувся до суду відповідно до штампу вхідної кореспонденції 27.08.2014 року, тому на день звернення Банку до суду з цим позовом трирічний строк позовної давності ще не сплив.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15, від якої не відступає Верховний Суд.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором протирічить положенням, закріпленим у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, то вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_3 штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн, штрафу (процентна складова) - 1399,60 грн., а всього в розмірі 1899,60 грн., що зазначені у розрахунку як складові заборгованості, не ґрунтуються на законі, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.
Тому, відповідно до правила тлумачення вказаної правової позиції від зворотного, такі умови договору про одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст.549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборони Основним Законом України є нікчемними і з огляду на це не повинні застосовуватися судом.
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 606,10 грн., суд приходить до висновку про необхідність відмовити в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 3.2.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) - позичальник зобов'язується сплатити Банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, Заявами та даних Умов.
З анкети позичальника вбачається, що ОСОБА_2 надає позичальнику строковий кредит у сумі 2248,80 грн. на строк 12 місяців з 08.07.2007 року по 07.07.2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом, відсотків у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 55,10 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 374,80 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати , за який приймається період з «20» по «25» число кожного місяця Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 255,08 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1). Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними, як зазначив Верховний суд України в Постанові від 06.09.17 р. у справі№ 6-2071цс16. Між тим є ще висновки, які були зроблені в постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові №6- 1746цс16 від 16.11.2016р. - щомісячні комісії за обслуговування кредиту є незаконними, якщо банк не доведе, які саме послуги надаються позичальнику і включаються в таку комісію; №6-80цс13 від 25.09.2013р. та №6-80цс12 від 12.09.2013р. - несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та дострокове його погашення.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017 року то за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Приймаючи до уваги викладене підстав для стягнення з відповідачки заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 606,10 грн. не вбачається.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 073 грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1398 грн. 59 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11 675 грн. 07 коп.
Згідно платіжного доручення № BOK33B0AGC від 13.08.2014 року позивачем при пред'явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 298,92 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-80, 133, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № HAXRRX17030040 від 08.07.2007 року у розмірі 13 073 (тринадцять тисяч сімдесят три) грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 59 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11 675 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 07 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір у розмірі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 92 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство ОСОБА_2 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299), місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2018 року.
Суддя Т.В. Бабкова