Справа№592/9617/18
Провадження №2/592/3393/18
12 листопада 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ часток в праві спільної часткової власності в натурі, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила виділити їй у власність земельну ділянку загальною площею 0,0600 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, як окремий об'єкт нерухомості із земельної ділянки загальною площею 0,1000 га. з кадастровим номером 5910136600:19:014:0007 за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 64, припинивши спільну часткову власність із відповідачем, та просила виділити їй у власність земельну ділянку загальною площею 0,0090 га для ведення особистого селянського господарства, як окремий об'єкт нерухомості, із земельної ділянки загальною площею 0,0150 га з кадастровим номером 5910136600:19:014:0006 за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 64, припинивши спільну часткову власність із відповідачем.
У підготовчому засіданні представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, надав Висновок №43 земельно-технічної експертизи від 23.10.2018 р., складеним 23.10.2018 р судовим експертом ОСОБА_3, та просив виділити вищевказані частки із земельних ділянок відповідно до цього висновку, а саме відповідно до ІІ варіанту поділу земельної ділянки, додаток 1 арк.2, просив стягнути із відповідача судові витрати по сплаті судового збору та з оплати висновку судової експертизи.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Засумська, 64 та дві земельні ділянки за цією адресою: з кадастровим номером 5910136600:19:014:0007 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та з кадастровим номером 5910136600:19:014:0006 площею 0,0150 га для ведення особистого селянського господарства, належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності. Частка позивача становить 3/5, частка відповідача - 2/5 відповідно.
Позивач вказує, що відповідач фактично користується більшими частинами земельних ділянок, ніж її частка у праві спільної часткової власності. Вчинити поділ ділянок відповідно до часток у праві власності відповідач не погоджується, чим порушує її право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись всією належною часткою.
Також позивач зазначає, що відповідач вчинила самочинне будівництво (прибудову) до своєї частини будинку, що створює їй перешкоди у реєстрації права власності на реконструйовану свою частину будинку на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
На обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на наявні у неї правовстановлюючі документи на будинок, державні акти про право власності на земельні ділянки, технічну документацію з інвентаризації будинку, варіанти поділу (виділу) земельних ділянок, виготовлені інженером-землевпорядником та на висновок земельно-технічної експертизи, проведеної за ініціативою позивача, як сторони справи, а також на норми законодавства.
Представники позивачки ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_6 проти позову заперечував у повному обсязі, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що їх житловий будинок, що перебуває у спільній частковій власності, не поділений в натурі, вони користуються частинами будинку, які не відповідають розмірам часток.
Вважає, що при придбанні у власність 2/5 частин будинку відповідачка отримала у користування половину земельної ділянки, якою і продовжує користуватись до тепер.
Представник відповідача зазначає, що поділити земельні ділянки неможливо, так як сам будинок не поділений.
У додатковому відзиві представник відповідача на обґрунтування своїх заперечень посилається на дані технічного паспорту на домоволодіння, а також на Постанову пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та норми цивільного законодавства.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах пояснення сторін, письмові докази, висновок експерта, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, виданого 02.04.1999 р. Другою Сумською держнотконторою, ОСОБА_1 є власником 3/5 частин житлового будинку А-1 з відповідними надвірними, господарчими та побутовими будівлями.
07.09.2005 р., відповідно до актів про право власності на земельні ділянки, ОСОБА_1 набула право власності на 3/5 частин земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га. з кадастровим номером 5910136600:19:014:0007 та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0150 га. з кадастровим номером 5910136600:19:014:0006 за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 64.
Власником інших 2/5 частин будинку та земельних ділянок є відповідач.
Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Таким чином, вимоги позивачки на отримання у своє володіння тих частин земельної ділянки, які відповідають її розміру частки - 3/5, є такими що ґрунтуються на законі. Вказане право може бути реалізоване як у добровільному порядку шляхом поділу ділянок між співвласниками, так і у судовому порядку у разі незгоди інших співвласників.
Як вбачається із наданого відзиву, відповідач не погоджується на виділ позивачці земельних ділянок, розмір яких відповідає розміру часток у праві власності позивача, а погоджується на виділ земельних ділянок за фактичним користуванням.
Однак суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів того, що відповідач отримувала у власність частину земельних ділянок, більшу ніж розмір її часток у праві власності на житловий будинок. При отриманні у власність земельних ділянок сторони погоджувались із розміром їх часток, у встановленому законом порядку ці розміри часток не оскаржували.
Суд вважає необґрунтованим доводи відповідача, що земельні ділянки не можуть бути поділені окремо від житлового будинку, оскільки такої заборони у законодавстві немає.
Посилання представника відповідача на п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» жодним чином не спростовує доводів позивача. Крім того, п.21 Постанови стосується порядку користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, і цей порядок визначається насамперед угодою сторін залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.
Угоди щодо порядку користування земельними ділянками сторони не надали, а станом на день вирішення спору позивач та відповідач вже є власниками часток земельних ділянок, розмір яких відповідає частці у праві власності на будинок.
Крім того, з наданого відповідачем технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виготовленого станом на 09.07.2018 р., та наданих листів управління архітектури та містобудування Сумської міської ради вбачається, що житлова прибудова під літерою А3-1 збудована ОСОБА_2 самочинно.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Отже, поділ чи виділ самочинно збудованого об'єкту разом із земельними ділянками без набуття права власності на такий об'єкт, є неможливим.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Сторони не заявляли позовних вимог щодо поділу чи визначення порядку користування житловим будинком, а тому суд розглядає справу у межах предмету спору.
Таким чином між сторонами склались житлові правовідносини, та оскільки між сторонами виникають спори з приводу поділу майна то позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 825,00 грн. та витрат на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 3000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141 ЦПК України, ст.ст. 88, 105 ЗК України, Постановою Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суд
ухвалив:
Позовоні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ часток в праві спільної часткової власності в натурі - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у власність земельну ділянку загальною площею 600 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, як окремий об'єкт нерухомості, позначена синім кольором на ІІ варіанті поділу земельної ділянки, додаток 1 арк.2 у Висновку №43 земельно-технічної експертизи від 23.10.2018р., складеним 23.10.2018р судовим експертом ОСОБА_3, із земельної ділянки загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 5910136600:19:014:0007 за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 64, припинивши спільну часткову власність із відповідачем.
Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у власність земельну ділянку загальною площею 90 кв. м. для ведення особистого селянського господарства як окремий об'єкт нерухомості, позначена синім кольором на ІІ варіанті поділу земельної ділянки, додаток 1 арк.2 у Висновку №43 земельно-технічної експертизи, складеним 23.10.2018р судовим експертом ОСОБА_3, із земельної ділянки загальною площею 0,0150 га з кадастровим номером 5910136600:19:014:0006 за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 64, припинивши спільну часткову власність із відповідачем.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 825,00 грн. судового збору сплаченого при подачі позову до суду та витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 3000,00 грн., а всього - 3825,00 грн.
Додаток 1 арк. 2 Висновку №43 земельно-технічної експертизи, складеним 23.10.2018 р. судовим експертом ОСОБА_3 з варіантом поділу земельних ділянок сторін є невід'ємною частиною цього рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 13.11.2018 р.
Суддя Б.В. Хитров