Номер провадження: 22-ц/785/5720/18
Номер справи місцевого суду: 523/18070/16-ц
Головуючий у першій інстанції Манжос Н. В.
Доповідач Сегеда С. М.
06.11.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гірняк Л.А.,
Кононенко Н.А.,
за участю:
секретаря Ющак А.Ю.,
представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року, у цивільній справі позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, третя особа: Служба у справах дітей Кілійської районної державної адміністрації Одеської області,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, яка проживає окремо від нього.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 23.01.2010 року сторони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу мають сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту реєстрації шлюбу сторін, вони проживали за адресою: АДРЕСА_1. У 2015 році ОСОБА_5 покинула ОСОБА_3 та переїхала до іншого міста. У травні 2016 року ОСОБА_5 прийшла до дитячого садка на випускний вечір сина і забрала його до себе.
Фактично з того моменту, коли ОСОБА_5 забрала сина у позивача з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідача стосовно неможливості спілкування батька з сином.
Всі намагання позивача нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводили лише до конфліктів, оскільки, як зазначає позивач ОСОБА_5, перешкоджає йому, не бажає присутності позивача та штучно створює такі обставини, через які він не може нормально зустрічатись з сином.
На підставі вищезазначеного позивач просив суд:
- зобов'язати ОСОБА_5, не перешкоджати ОСОБА_3, брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_6
- винести судове рішення, яким визначити наступні способи участі ОСОБА_3 у вихованні сина ОСОБА_6, особисте спілкування:
- встановити дні, по яким ОСОБА_3 буде забирати дитину до себе додому, а саме: з п'ятниці до 19 години 30 хвилин неділі;
- спільний відпочинок: святкові дні, першу половину літніх канікул дитина проводить з батьком;
- необмежене спілкування з сином ОСОБА_6, особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином;
- в дні побачення ОСОБА_3 з сином, він має право забирати сина з дому особисто.
- зобов'язати ОСОБА_5, за два дні до дня зустрічі ОСОБА_3 з сином, надавати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це ОСОБА_3 особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та 10 травня 2017 року подала заперечення на них, згідно яких відповідач вважає, що даний позов не може бути задоволений з тих підстав, що вона не заважає спілкуванню батька з дитиною, а навпаки лише заохочувала бажання свого колишнього чоловіка, але тільки в її присутності, оскільки дитина хворіє та вона намагається будь-яким чином уберегти сина від стресу та негативного впливу, про що і просила позивача. Також, зазначала що на протязі деякого періоду ОСОБА_3 не проявляв інтересу до сина та не шукав зустрічі з ним. Позивач почав проявляти бажання спілкуватися з сином лише нещодавно.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що хоче спілкуватися з дитиною та приймати участь в розвитку дитини, але відповідач чинить йому перешкоди. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, однак з часом, який визначений Висновком служби у справах дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради згоден частково.
В свою чергу відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що вона не чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, однак з часом, який визначений висновком служби у справах дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради згодна частково, оскільки дитина потребує особливого режиму харчування, сну та приймання лікарських препаратів.
Представник служби у справах дітей Кілійської районної державної адміністрації Одеської області Соколова О.І. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, однак просила взяти до уваги те, що дитина потребує особливого режиму харчування, сну та вживання лікарських препаратів..
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 року позовну заяву було задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з сином ОСОБА_6 у визначені дні та години.
Визначено батьку - ОСОБА_3 побачення з малолітнім сином, ОСОБА_6, шляхом його систематичних побачень:
- кожної п'ятниці з 15:00 години до 18:00 години та кожної неділі з 16:00 години до 19 години 30 хвилин, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків;
- та шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного та поштового зв'язку, засобами зв'язку в інтернеті, які не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
Спілкування ОСОБА_3, у вихованні малолітнього ОСОБА_6., має відбуватись за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини, з урахуванням режиму для малолітнього та особливостей відповідного віку дитини.
Повідомити ОСОБА_5, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 157 Сімейного кодексу України, вона не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3,подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 рокута ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Оскільки у відповідності до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом, суд дійшов висновку про те, що позивач також має право спілкуватися з дитиною та приймати участь в розвитку дитини.
Враховуючи, що відповідач чинить йому перешкоди в спілкуванні з дитино, суд у відповідності до ст. 159 СК України задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_3
З таким висновком суду колегія суддів погоджується лише частково, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 153 СК України, передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Крім того, згідно ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У відповідності до ч.1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 13 ч. 1 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ратифікованою Постановою ВР№ 789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Висновку від 05.01.2018 року № 177 про визначення способів участі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, служба у справах дітей Одеської міської ради вважає можливим визначити способи участі батька з малолітнім наступним чином: шляхом його систематичних побачень, кожної п'ятниці з 15:00 години до 18:00 години та кожної неділі з 16:00 години до 19 години 30 хвилин, у присутності матері, шляхом його побачень у святкові дні та у День народження малолітнього за домовленістю батьків, шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного та поштового зв'язку, засобами зв'язку в інтернеті, які не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
В процесі проведення засідання ради опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, яке відбулось 18.01.2018 року, мати малолітнього пояснила, що не заперечує проти побачень батька з дитиною, але враховуючи психологічний стан малолітнього, просить щоб побачення проходили тільки у її присутності.
На підставі вищенаведеного служба у справах дітей Київської районної адміністрації: Одеської міської ради, згідно протоколу № 02 від 18.01.2018 року та діючи в інтересах малолітньої дитини, вважає доцільним на теперішній час визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом його систематичних побачень, кожної п'ятниці з 15:00 години до 18:00 голини та кожної неділі з 16:00 години до 19 години 30 хвилин, без присутності матері: у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків.
При цьому спілкування позивача ОСОБА_3, у вихованні малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, має відбуватись за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини, з урахуванням режиму для малолітнього та особливостей відповідного віку дитини (а.с. 178-180).
Виходячи з викладеного, суд встановив період і час, коли позивач ОСОБА_3 має право на виховання та вільне спілкування батька з неповнолітньою дитиною.
Однак, судом не було враховано, що позивач ОСОБА_3 проживає в іншому кінці м. Одеси по відношенню до відповідача ОСОБА_5 та малолітньої дитини ОСОБА_6, що не дозволить йому спілкуватись з дитиною кожної п'ятниці з 15:00 год. до 18:00 год. та кожної неділі з 16:00 год. до 19.30 год., враховуючи необхідний час для поїздки в одну сторону не менше години.
Крім того, судом не було враховано, що позивач ОСОБА_3 в п'ятницю працює до 18.00 годин, що також не дозволить йому спілкуватись з дитиною кожної п'ятниці з 15:00 год. до 18:00 год.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_5 кожної п'ятниці вихідна, а кожної суботи і неділі працює, оскільки працює на ринку «7 км».
Крім того, колегія суддів вважає, що є необгрунтованим висновок суду про необхідність надання спілкування позивачу з дитиною по три години в день кожної неділі, так як це є незручним як для позивача, так і для дитини.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду змінити і встановити побачення позивача з сином кожної першої та третьої суботи з 15:00 год. до 18:00 год. неділі, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків, замість того, що встановив суд: «- кожної п'ятниці з 15:00 години до 18:00 години та кожної неділі з 16:00 години до 19 години 30 хвилин, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків;».
В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Що стосується доводів відповідача ОСОБА_5 про те, що не можна дозволяти спілкуватись позивачу з дитиною без її присутності, так як позивач не обізнаний з характером дитини, його звичками, хворобами, а тому він не зможе надавати дитині належного догляду і виховання, то вони є безпідставним, так як саме спілкування батька з дитиною може налагодити між ними стосунки і призведе до відновлення прав як батька, так і дитини на побачення і спілкування одне з одним.
При цьому слід зазначити, що дитині 25 березня 2010 року виповнилось 8 років, що додатково свідчить про потребу спілкування батька з дитиною і прийняття участі в його вихованні.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи, до травня 2016 року малолітній син сторін проживав разом з батьком, що свідчить про існування між ними контакту і позитивних стосунків батька з дитиною.
Слід також вказати, що відповідно до інформації адміністрації Київської установи «Дитяча міська поліклініка № 6» Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 01-03/670 дитина перебуває на диспансерному обліку у невролога, спостерігається психологом. При проведенні профілактичних оглядів в поліклініці та відвідуванні вдома завжди була мати. Батька малолітнього - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, лікар та медична сестра не бачили.
Згідно інформації від 07.11.2017 року № 913/01-18, представленої адміністрацією Одеського навчально-виховного комплексу № 84 «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Одеської міської ради Одеської області, повідомлено, що малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, є учнем 1-В класу. Мати відповідально ставиться до виховання та навчання сина. Вона підтримує постійний зв'язок з класним керівником, а також приймає активну участь у житті класу. Відвідує батьківські збори та позакласні збори. Хлопчик відкритий і спокійний у спілкуванні з матір'ю. До школи ОСОБА_6 приводить і забирає мати. Батько ОСОБА_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з класним керівником не знайомий, навчанням сина не цікавиться.
У зв'язку з викладеними обставинами, колегія суддів переконана, що спілкування має відбуватись саме без участі відповідача - ОСОБА_5, так як враховуючи неприязні стосунки, які склались між нею і позивачем, вони можуть призвести до конфліктних ситуацій і сварок у присутності дитини, чого не можна допустити.
Що стосується посилання відповідача ОСОБА_5 на негативну характеристику позивача, що може негативно позначитись на вихованні дитини, то вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що позивач ОСОБА_3 на момент шлюбних відносин з ОСОБА_5, зловживав алкогольними напоями, вчиняв сварки з нею, що пагубно впливало на психологічний та емоційний стан дитини, зазначеного висновку колегії суддів не спростовують і не дають підстав для відмови в позові, як про те просить відповідач ОСОБА_5
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права.
У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 рокузмінити.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «- кожної першої та третьої суботи з 15:00 години до 18:00 годин неділі, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків;».
В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 квітня 2018 рокузмінити.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення наступного змісту: «- кожної п'ятниці з 15:00 години до 18:00 години та кожної неділі з 16:00 години до 19 години 30 хвилин, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків;»
викласти в наступній редакції: «- кожної першої та третьої суботи з 15:00 години до 18:00 годин неділі, без присутності матері; у святкові дні та в День народження малолітнього за домовленістю батьків;».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.11.2018 року.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк
Н.А. Кононенко