Номер провадження: 22-ц/785/8215/18
Номер справи місцевого суду: 522/24546/17
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.
Доповідач Сегеда С. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
12.11.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області, в особі судді-доповідача колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Сегеди С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права спільної власності на рухоме майно,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 та просила визнати за нею та за відповідачем право власності за кожним на 1/2 частину автомобіля марки БМВ 523І, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, 2006 року випуску.
При цьому посилалась на те, що 19.02.2000 р. між нею та відповідачем було укладено шлюб.
У період спільного життя ними, за спільні кошти 03.03.2006 року було придбано автомобіль марки БМВ 523І, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, чорного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, 2006 р.в., який 18.03.2006 р. було зареєстровано РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3. Автомобіль був придбаний за спільні кошти, але так як усіма справами займався чоловік - ОСОБА_4, автомобіль було зареєстровано на нього.
Оскільки відповідач відмовляється визнати за нею її частку власності спірного рухомого майна - автомобіля, тому вона звернулася до суду з вказаним позовом та просила його задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2018 року позов було задоволено.
Було визнано за ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину автомобіля марки БМВ 523І, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, чорного кольору, 2006 року випуску.
Було визнано за ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину автомобіля марки БМВ 523І, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, чорного кольору, 2006 року випуску.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2018 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Однак зазначена апеляційна скарга ОСОБА_2не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року, із змінами внесеними ЗУ №1774-VIII від 06.12.2016 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, апеляційний суд виходить з положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою на рішення суду майнового характеру дорівнює 150 відсотків вартості ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в суді першої інстанції (650х150%=975 грн..).
Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір то на даний час ОСОБА_2належить сплатити 975 грн на користь державного бюджету України за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - 34315206080031
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.
При цьому, звертається увага апелянта на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв'язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2018 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.
Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.ч.1-3 ст. 185 ЦПК України, та роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у десятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області С.М. Сегеда