14.11.2018
Справа № 642/6333/18
Провадження № 2/642/1983/18
14 листопада 2018 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
встановив :
12 листопада 2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Одночасно позивачем подана заява про забезпечення вказаного позову, в якій вона просить до прийняття рішення по справі накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим особам здійснювати відчуження рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 особисто або через інших осіб.
Положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України, визначено форму заяви про забезпечення позову.
Оглянувши подану заяву про забезпечення позову та проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що вказана заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Всупереч цим вимогам, подана до суду заява про забезпечення позову не містить обов'язкових відомостей, які передбачені п.п.2-7 ч.1 ст.151 ЦПК України, а саме: не зазначено обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, тобто посилання на конкретні обставини чи факти, які свідчать про реальну загрозу відчуження майна; відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не зазначена вартість вказаного майна, що належить на праві власності відповідачу, а також відсутнє обгрунтування співмірності заявленого заявником забезпечення позову з позовними вимогами про стягнення боргу,
Крім того відсутні достатні та належні докази того, що на момент подачі заяви зазначене майно може бути реалізовано відповідачем, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 9 ст. 153 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя