"05" листопада 2018 р.
Справа №-642/4000/18
Провадження №-2-а/642/137/18
05 листопада 2018 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Бородіної О.В., за участю секретаря Буряковської К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 3 УПП у Харівській області лейтенанта поліції Дигало Артема Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Інспектора взводу № 2 роти № 3 УПП у Харівській області лейтенанта поліції Дигало Артема Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову зазначає, що 25 липня 2018 року інспектором взводу № 2 роти №3 батальйону №3 УПП у Харківській області йому було винесено постанову серії ВР №323545 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до змісту постанови 24.07.2018 року о 15:30 год керуючи автомобілем у м. Харків на перехресті вул. Полтавський Шлях та Петра Бовбачана здійснив рух прямо з полоси, що призначена для повороту праворуч при наявності дорожнього знаку 5.16 (напрямки руху по смугах), чим він порушив вимоги ПДР п.8.4 г. Вважає, що постанова є незаконною, оскільки інспектор не прийняв до уваги його доводи та розглянув справу необ"єктивно, без всебічного розгляду справи, та підлягає скасуванню. Зазначає, що 25.07.2018 року дійсно був зупинений працівниками поліції після проїзду вказаного перехрестя. Посилається на те, що дорожній знак 5.16 був розташований таким чином, що заважало йому заздалегідь перестроїтися в іншу смугу руху. Однак його доводи не були сприйняті інспектором, та був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. З наведених мотивів просить позов задовольнити та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
06.09.2018 відповідач інспектор УПП в Харківській області подав відзив на позов, зазначаючи, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджено самим позивачем, а також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер патрульної поліції, який доданий до відзиву. Процедура розгляду справи не була порушена, за клопотанням правопорушника розгляд справи було перенесено, надано право можливість скористуватися правами передбаченими ст. 268 КупАП. Оспорюючи дане правопорушення позивач покликається на те що він не бачив дорожній знак, однак це не свідчить про протиправність дій інспектора. Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Суд, вивчивши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №323545 від 25.07.2018 року ОСОБА_1 24.07.2018 року о 15:30 год керуючи транспортним засобом «Chevrole AVEO», н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Полтавський Шлях та Петра Бовбачана, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 здійснивши рух прямо зі смуги, що вказує рух ліворуч, чим порушив п.8.4. ґ ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.8.4. ґ ПДР України дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" - показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд, оглянув диск, наданий відповідачем, на якому міститься відеозапис зафіксованого вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме: здійснення руху прямо зі смуги, яка вказує рух ліворуч.
Посилання позивача на те, що дорожній знак 5.16 встановлений з порушенням державних стандартів судом не приймаються як безпідставні. Так на відеозаписі оглянутому у суді добре видно дорожній знак 5.16 , який до перехрестя встановлений двічі. Крім того, суд звертає увагу, що позивач проїхавши перший встановлений дорожній знак 5.16 жодних дій для перестроювання на іншу смугу не вчиняв, хоча дорожня обстановка надавала йому таку можливість.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення 25.07.2018 року, тому звернувшись з позовом в суд 03.08.2018 року позивач строк звернення не пропустив.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи наявність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесеної інспектором поліції постанови, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною, складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства України, адміністративне стягнення накладено відповідно до санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП. Приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, Інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому відсутні підстави для скасування постанови.
Керуючись ст.ст.77, 242-244,246, 268, 286 КАС України , суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 3 УПП у Харівській області лейтенанта поліції Дигало Артема Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Бородіна