Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/15307/18
Провадження №1-кп/523/1089/18
14.11.2018 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, маючої середню освіту, зареєстрованої та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджена:
-28.12.2017 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.121 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст..75, 76 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим терміном на 3 роки,
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 13.10.2018 року в період часу з 13 години 30 хвилин до 14 години 30 хвилин, знаходячись в магазині «ТРЕШ», розташованому за адресою: м.Одеса, проспект Добровольского, 155, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, з холу зазначеного магазину, таємно викрала дитячий велосипед синьо-червоного кольору з надписом «Spider Man» вартістю 1500 гривень та шлем білого кольору, вартістю 3000 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_6 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму. З місця скоєного злочину ОСОБА_5 зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнала повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснила, що у скоєному розкаюється, за час проведений під вартою зробила висновки, просить надати їй останній шанс, яким вона обов'язково скористується. Також пояснила, що хворіє на СНІД, але документальне підтвердження цьому у неї відсутнє.
Так як обвинувачена свою вину визнала повністю, підтвердив обставини скоєного нею злочину, погодилась на спрощену форму судового розгляду, а саме просила не досліджувати докази які вона не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, врахувавши заяву потерпілого ОСОБА_6 від 06.11.2018 року, щодо відсутності будь яких претензій матеріального характеру до обвинуваченої та проханням слухати кримінальне провадження за його відсутності, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані:
- по ст.185 ч.1 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та винуватість обвинуваченої у скоєному злочині доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, згідно ст.65 КК України, враховує тяжкість скоєного злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Судом враховуються той факт, що обвинувачена вину визнала повністю, активно сприяла розкриттю злочину, матеріальні претензії у потерпілого відсутні, згідно заяви останнього, а також її ставлення до скоєного.
Крім того, при вирішені питання щодо покарання обвинуваченої, суд враховує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 із змінами та доповненнями, згідно якого у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст.ст.75,79, 104 КК України та призначення покарання згідно з ч.3 ст.72 КК України за сукупності вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст..71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку, суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст..100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст..ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Згідно ст.71 КК України до не відбутої частини покарання за вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 28.12.2017 року, приєднати покарання за зазначеним вироком з урахуванням ст.72 ч.3 КК України, та остаточну міру покарання призначити у вигляді п'яти років позбавлення волі та штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.
Покарання у вигляді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі та штрафу у розмірі 1700 гривень у дохід держави виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання останньої, а саме з 25.10.2018 року.
Речовий доказ, а саме велосипед синьо-червоного кольору - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: