Справа № 627/767/18
05 листопада 2018 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючої судді - В.А. Каліберди,
за участю секретаря - В'юнник В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,
06 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Краснокутського районного суду з позовом про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення.
Позов обґрунтовано наступним.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28 березня 2013 року було розірвано
Від шлюбу у народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року, вирішено: стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рівне, іден. код НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 500( п'ятсот ) грн. до повноліття дитини, починаючи з 25.03.2015 року .
Позивачка зазначає, що на момент подання позовної заяви про стягнення аліментів відповідач ніде не працював, у зв'язку з чим розмір аліментів визначено в твердій грошовій сумі та є занадто низьким. Однак відповідач з 01.06.2017 року працює та одержує заробітну плату, інших дітей та непрацездатних батьків не має, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Позивач надала суду заяву про підтримання заявлених вимог та про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та про визнання позовних вимог ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчому судового засідання.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статей 4, 5 ЦПК України особа має право на судовий захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що у сторін є дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у свідоцтві про народження якої батьками записані сторони (а. с. 8).
На підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рівне , іден.код НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 500( п'ятсот ) грн. до повноліття дитини, починаючи з 25.03.2015 року (а. с. 10).
На виконання даного рішення суду 03 листопада 2015 року Краснокутським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист № 627/401/15-ц.
Після присудження аліментів позивач змінила своє прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України (коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі).
Прожиткові мінімуми для різних категорій населення на 2018 рік в Україні встановлюються Законом України "Про Державний бюджет на 2018 рік" за поданням Міністерства фінансів.
Так, статтею сьомою даного Закону встановлено такі прожиткові мінімуми: для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня -1944 гривень, з 1 грудня по 31 грудня - 2027 гривень.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п.п.3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи зміст ст. ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку(доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 6-143цс13.
Як було встановлено, на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року аліменти із відповідача стягувалися у в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки ТОВ «Мастер електро» від 02.10.2018 №8, наданої представником відповідача, то відповідач ОСОБА_2 з 01.06.2017 року працює на даному підприємстві та його дохід за період з 01.04.2018 року по 30.09.2018 року склав 22 161,24 грн.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню з твердої грошової суми в розмірі 500 грн. на ? частину всіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Суд дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, виходячи з встановлених обставин справи та рівності обов'язку обох батьків утримувати дитину, враховуючи те, що аліменти на дитину стягуються, відповідач записаний батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження, інтереси самої неповнолітньої дитини, приходить до висновку, що згідно з матеріальними потребами неповнолітньої дитини, доцільно, змінити розмір аліментів, визначених рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року, а тому позовна заява підлягає до задоволення частково, оскільки як вбачається з вищевикладеного, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили, натомість як позивач прохає змінити розмір аліментів починаючи з дня працевлаштування відповідача, тобто з 01.06.2017 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за поданням до суду позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, якщо станом на 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 гривень, тому ставка судового збору в даній справі становитиме 704,80 гривень.
Таким чином з ОСОБА_2 підлягає стягненню в доход держави 704,80 гривень судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 180-182, 191, 198-200 СК України, статями 12, 13, 76-81, 95, 141,228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268,354 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення - задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначений рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року.
Призначити даним рішенням новий розмір аліментів, а саме стягувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер:НОМЕР_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішення законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2).
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА