Справа № 513/1065/17
Провадження № 4-с/513/1/18
Саратський районний суд Одеської області
07 листопада 2018 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю секретаря судового засідання Златіної О.І., представника скаржника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, боржника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, боржник ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця,
07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить:
Визнати неправомірним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03 серпня 2018 року головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, яким повернуто ОСОБА_1 виконавчий лист № 513/1056/17, виданий 22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області.
Зобов'язати головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 поновити порушені права ОСОБА_1 шляхом прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 513/1056/17, виданого 22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами у розмірі 13782 гривень та пеню 9963,50 гривень без інформації про ідентифікаційний код боржника у виконавчому документі.
Скаргу обґрунтовувала тим, що рішенням Саратського районного суду Одеської області у справі № 513/1065/17 від 06 березня 2018 року задоволено її позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені та стягнуто на її користь з ОСОБА_3 заборгованість та пеню на загальну суму 23745,50 гривень.
22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області був виданий виконавчий лист № 513/1065/17, який вона разом з заявою про примусове виконання рішення направила за місцем знаходження боржника до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області.
29 серпня 2018 року ОСОБА_1 поштою отримала лист від державної виконавчої служби з повідомленням головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 від 03.08.2018 року №26099/2677 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, з підстав невідповідності виконавчого документа ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_3.
Заявниця зазначила, що відсутність у виконавчому листі реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника не може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу. Вказаними діями державний виконавець порушив право стягувача на своєчасне виконання рішення суду та неправомірно виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без його виконання.
Вважає, що державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 грубо порушив порядок та строки надіслання виконавчих документів стороні виконавчого провадження.
Станом на день звернення зі скаргою до суду рішення Саратського районного суду Одеської області від 06 березня 2018 року не виконане.
У судовому засіданні представник заявниці адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Боржник ОСОБА_3 у суді не заперечував проти задоволення скарги.
Вислухавши представника стягувача адвоката ОСОБА_2, боржника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Саратського районного суду Одеської області у справі №513/1065/17 від 06 березня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені на загальну суму 23745,50 гривень (а.с. 152-154).
22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами у розмірі 14246 гривень та пеню в розмірі 11230 гривень.
23 липня 2018 року вказаний виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження був направлений стягувачем до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області. У заяві про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 зазначила серію та номер паспорта боржника ОСОБА_3 - КМ № 832025, виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області, та реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 (а.с.185-186).
Повідомленням головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області ОСОБА_4 від 03 серпня 2018 року виконавчий лист № 513/1065/17, виданий 22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за аліментами у розмірі 13782 гривень та пені в розмірі 9963,50 гривень, повернуто без прийняття його до виконання на підставі пункту 6 частини 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків, та серія і номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника - фізичної особи.
Вказане повідомлення державного виконавця було отримане стягувачем ОСОБА_1 31 серпня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 209).
Частинами 1, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частин 1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд наголосив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі, зокрема, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Пунктом 6 частини 4 ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Проте, пунктами 1, 3 частини 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Отже, відсутність у виконавчому документі певних даних про особу боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без виконання, оскільки державний виконавець може отримати відповідну інформпацію. Тим більше, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач ОСОБА_1 зазначила серію та номер паспорта боржника ОСОБА_3 - КМ № 832025, виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області та реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частинами 1,2 ст. 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За вказаних обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 є обгрунтованою та підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 447-452, 258, 259, 260, 261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд
скаргу задовольнити. Визнати неправомірним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03 серпня 2018 року головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, яким повернуто ОСОБА_1 виконавчий лист № 513/1056/17, виданий 22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області.
Зобов'язати головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 поновити порушені права ОСОБА_1 шляхом прийняття на примусове виконання виконавчого листа № 513/1056/17, виданого 22 травня 2018 року Саратським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами у розмірі 13782 гривень та пеню 9963,50 гривень без інформації про ідентифікаційний код боржника у виконавчому документі.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали складено 13 листопада 2018 року.
Суддя А. І. Бучацька