Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-а/641/82/2018 Справа №641/4904/18
13 листопада 2018 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чинчика Олега Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії п поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чинчика Олега Анатолійовича щодо притягнення його до адміністративної відповідальності; скасувати постанову серії ВР № 190690 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилався на те, що його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. 11.07.2018 на автошляху Полтава-Олександрія його було зупинено працівником поліції в період часу між 20-30 години та 20-45 години та повідомлено, що він керував транспортним засобом без ввімкнення фар ближнього світла в темну пору доби. ОСОБА_1 із даним твердження працівника поліції не погоджувався з огляду на той факт, що на даному шляху в час його зупинки на вулиці ще не настала темна пора доби, включати фари ближнього світла не було необхідності, згідно ПДР темною порою доби є частина доби від заходу до сходу сонця, а відповідно до календаря захід сонця в Полтаві 11.07.2018 настав о 20 годині 47 хвилин, в Кременчуці - о 20 годині 49 хвилин. При цьому доказів правопорушення працівником поліції йому не було надано, протокол про адміністративне правопорушення не складався, водій був позбавлений можливості надавати пояснення, докази.
Від відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що під час патрулювання 11.07.2018 близько 20-55 години на 63 км автошляху М-22 Полтава-Олександрія було виявлено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1, який у темну пору доби рухався без увімкнених фар ближнього світла, що є порушенням п.п. 19.1 «а» ПДР України. Жодних доказів в порядку ст. 268 КУпАП на підтвердження дотримання ПДР України водій на місці розгляду справи не надав, усні пояснення водія були прийняті до уваги, постанову оголошено в присутності водія негайно після розгляду справи, від отримання копії постанови водій відмовився. За таких обставин, поліцейським було прийнято правомірне рішення про притягнення водія до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи заяви, просив позов задовольнити.
Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції направив суду клопотання про слухання справи за відсутності їх представника.
Відповідач - поліцейський роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Чинчик О.А. у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
11.07.2018 поліцейським роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Чинчиком О.А. було складено постанову серії ВР № 190690 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, в якій зазначено, що останній 11.07.2018 о 20-55 годині на 63 км автошляху М-22 Полтава-Олександрія керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкнених фар ближнього світла, чим порушив п.п. 19.1 «а» ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Водій ОСОБА_1 із даною постановою не погодився та навів дані про те, що згідно ПДР темною порою доби є частина доби від заходу до сходу сонця, а відповідно до календаря захід сонця в Полтаві 11.07.2018 настав о 20 годині 47 хвилин, в Кременчуці - о 20 годині 49 хвилин, тим самим спростовуючи доводи своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 19.1 Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. При цьому, в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
У пункті 1.10 ПДР України міститься визначення, що темна пора доби - частина доби від заходу сонця до сходу сонця.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дані, що містяться в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та письмові пояснення, надані Управлінням патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, є належними та допустимими доказами на підтвердження правомірність прийняття рішення поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1. Останньому роз'яснювались його права, він мав право скористатися допомогою адвоката, в тому числі і при оскарженні винесеної постанови до суду. Текст постанови пред'являвся водієві на місці складання постанови, останній відмовився від ознайомленні із нею, підпису в ній та отримання, не скористався своїм правом внести свої зауваження та пояснення до постанови.
Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, N 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічні за змістом приписи містяться в «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 395
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина позивача у правопорушенні доведена зазначеними письмовими доказами. Відповідачем доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови. Позивачем, в свою чергу, не надано будь-яких доказів, які б обґрунтовували його доводи, крім посилань на норми КУпАП. Поставити під сумнів об'єктивність відповідача - суб'єкта владних повноважень, у суду підстав немає.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2018 відповідає вимогам статті 283 КпАП України, стягнення накладено у межах санкції відповідних статей.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 10, 13, 14, 72, 241-246, 257, 262-263, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чинчика Олега Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1.
Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ,3.
Відповідач - поліцейський роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Чинчик Олег Анатолійович, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ,3.
Суддя - Д. Є. Боговський