Справа № 640/17746/14-ц
н/п 4-с/640/71/18
"09" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря - Хомінської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, стягувач ПАТ «КБ «Приватбанк» , -
встановив:
До суду від ОСОБА_1 надійшла скарга на рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в якому боржник просить: визнати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Головко B.Л. про арешт коштів боржника від 03.05.2018 року у зведеному виконавчому провадженні №49184777 неправомірною та незаконною; зобов'язати державного виконавця скасувати винесену ним постанову про арешт коштів боржника від 03.05.2018 року у зведеному виконавчому провадженні 349184777.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що рішенням суду з неї стягнуті грошові кошти. На виконання рішення виданий виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконані у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. В рамках виконавчого провадження державний виконавець постановою від 03.05.2018р. наклав арешт на її рахунки відкриті в банку, в тому числі на рахунок по заробітній платні, внаслідок чого позбавив її єдиного джерела доходу. Вказана постанова є неправомірною, тому виконавець повинен усунути порушення її прав та скасувати арешт.
ОСОБА_1 подала заяву про розгляд скарги за її відсутністю.
ПАТ «КБ «Приватбанк» - у судове засідання не зявився, подав письмові заперечення, зазначивши, що відсутні передбачені законом підстави для скасування арешту на рахунки боржника
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з'явився, заперечень та документів суду не надав.
Дослідивши надані суд документи, матеріали справи, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити частково, з наступних підставу.
Відповідно до ч.1 ст. 447, ст. 449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 27.04.2015р. позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» загальну заборгованість за кредитним договором №HAG7GA00000006 від 18.04.2007 року у розмірі 332846,13 доларів США, що в еквіваленті становить 4470123 грн. 53 коп., а також судовий збір у розмірі 3534 грн. 03 коп.
Рішення набуло законної сили на його виконання видані виконавчі листи, які перебувають на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавче провадження №49184777.
При проведенні виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області В.Л. Головко було винесено постанову від 03.05.2018 року ВП № 49184777, якою накладено арешт на грошові кошти , що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать божнику.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За ч.4 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Доказів надсилання державним виконавцем божнику постанови про арешт коштів, суду не надано. Згідно пояснень боржника вона постанову про арешт коштів від 03.05.2018 року не отримувала, а дізналась про неї лише 08.08.2018р. у відділенні банку АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005 (відділення № 975 у м. Харкові) куди звернулася після того як банківську картку було заблоковано, після чого 13.08.2018р. звернулась у суд із даною скаргою.
Враховуючи викладене, суд вважає що боржником подана скарга в межах десятиденного строку передбаченого законом.
Відповідно до ч.3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Конвенції Міжнародної організації праці №95 "Про захист заробітної плати" (ратифікована 30.06.1961 року) відрахування з заробітної плати дозволяється робити лише за умов та в межах, продиктованих національним законодавством або визначених у колективному договорі чи в рішенні арбітражного органу.
Відповідно до ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці №95 "Про захист заробітної плати" (ратифікована 30.06.1961 року) заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно довідки ТОВ «Геомакс» та листа ПАТ «Укрсиббанк» , вбачається, що боржник - ОСОБА_1 працює в ТОВ «Геомакс» та отримує заробітну платню шляхом перерахування на заробітну карту №5169304828434858 банку «Укрсиббанк». На картковий рахунок накладений арешт, згідно постанови державного виконавця від 03.05.2018р., внаслідок чого боржник ОСОБА_1 позбавлена можливості отримувати заробітну плату (після вирахування коштів за виконавчими провадженнями) та утримувати себе .
Виходячи з вищезазначеного, діями державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Головко В.Л. - а саме винесенням постанови про арешт коштів боржника від 03.05.2018 року у зведеному виконавчому провадженні №49184777 боржника було протиправно позбавлено отримування коштів на своє утримання.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд приходить до висновків, що постанова державного виконавця державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 03.05.2018р. по ВП №49184777, в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 по виплаті їй заробітної платні є неправомірною та вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця усунути вказане порушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 260, 451 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати постанову державного виконавця державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 03.05.2018р. по ВП №49184777, в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 по виплаті їй заробітної платні- неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 скасувати арешт, накладений на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 по виплаті їй заробітної платні.
В решті скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Повний текст виготовлено 14.11.2018р.
Суддя Бородіна Н.М.