Справа № 361/5952/18
Провадження № 1-кп/361/695/18
12.11.2018
Іменем України
12 листопада 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари отримані від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018110130003452 від 14 серпня 2018року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, працюючого не офіційно, не депутата, не маючого інвалідності, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 31.07.2008 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 09.02.2009 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 21.05.2009 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці;
- 29.08.2014 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
- 23.07.2014 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- 28.10.2014 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва змінено вирок Дніпровського районного суду м. Києва та засуджено за ч. 2 ст. 309,
ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 20.02.2018 року звільнений з Білоцерківської ВК № 35 по відбуттю покарання,-
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нові умисні корисливі злочини за наступних обставин.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 12 серпня 2018 року приблизно о
21 годині 05 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні магазину «КОЛО-2», що знаходиться за адресою: Київська область,
м. Бровари, вул. Грушевського, 15, та належить ТОВ «Арітейл», звернув увагу на шоколадки «Міlka з кусочками печива Огео» в кількості 12 штук, які знаходились на торгівельних полицях вищевказаного магазину, після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення вищевказаних продуктів харчування.
У подальшому, того ж дня, а саме 12 липня 2018 року приблизно о 21 год. 10 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вищевказані шоколадки «Міlka з кусочками печива Огео» в кількості 12 штук, вагою 100 гр. кожна, вартістю 31 грн. 93 коп. кожна (загальна вартість яких становить 383 грн. 16 коп.) та помістив дані шоколадки під свою футболку.
Після чого, ОСОБА_4 , пройшовши повз розрахункові каси без оплати вищевказаного товару, який знаходився під його футболкою, покинув вище вказаний магазин та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ТОВ «Арітейл», матеріальної шкоди, згідно судової товарознавчої експертизи від 03 вересня 2018 року на загальну суму 383 гривень 16 копійок.
Крім того, 26 серпня 2018 року, приблизно о 21 годині 06 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Фора», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. О.Оникієнка, 20/2, звернув увагу на сир «Премія Маасдам 45%», вагою
1 кілограм 405 грам, який знаходився на вітрині холодильного відсіку вищевказаного магазину, після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення вищевказаного чужого майна.
Того ж дня, а саме 26 серпня 2018 приблизно о 21 годині 07 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв вищевказаний продукт харчування, а саме: сир «Премія Маасдам 45%», вагою 1 кілограм 405 грам, вартість якого становить 243 гривні 44 копійки та поклав їх у передню частину пояса своїх штанів.
У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, тримаючи в передній частині пояса своїх штанів сир «Премія Маасдам 45%», вагою 1 кілограм 405 грам, пройшов з ним повз розрахункові каси без оплати вищевказаного товару, який знаходився у його штанах та направився до виходу із приміщення магазину «Фора», після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «ФОРА» на загальну суму 243 гривні 44 копійки.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених
ч. 2 ст.185 КК України за обставин, викладених в обвинувальних актах та пояснив, що він дійсно 12 серпня 2018 року приблизно о 21 годині 10 хвилин в магазині «КОЛО-2», який знаходиться по вул. Грушевського, 15 та належить ТОВ «Арітейл» таємно викрав шоколадки «Міlka з кусочками печива Огео» в кількості 12 штук, а також 26 серпня 2018 року, приблизно о 21 годині 07 хвилин в магазині «Фора», що знаходиться по вул. О.Онікієнка, буд. 20/2 у м. Бровари Київської області таємно викрав сир «Премія Маасдам 45%», вагою
1 кілограм 405 грам. Вказані крадіжки скоїв із-за скрутного матеріального стану, оскільки на той час не працював так, як особам, що раніше судимі дуже важко влаштуватись на роботу, а продукти харчування викрав для власного вживання.
При призначенні покарання просить суд суворо не карати та не направляти в місця позбавлення волі, оскільки визнає вину і розкаюється у вчиненому, запевняючи, що більше скоювати злочини не буде, жалкує про вчинене, а також вказав, що інших злочинів не вчиняв.
За себе повідомив, що він має постійне місце проживання, на теперішній час працює не офіційно на посаді вантажника на складі «EVA» ТОВ «РУШ» та отримує заробітну плату.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 ,є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинених злочинів, які виразились в таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчинених повторно, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_4 ,та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені двох крадіжок, крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю доказів, які були зібрані по справі і на досліджені яких обвинувачений не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованих злочинах.
Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив два таємних викрадення чужого майна, тобто (крадіжки) повторно і такі його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.185 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, що злочини передбачені ч. 2 ст. 185 КК України є злочинами середньої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, дані про його особу. А також суд приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від
24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, тому що під час досудового слідства та суду він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об'єктивне з'ясування судом обставин скоєння злочинів, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України органом досудового розслідування в обвинувальному акті, затвердженого прокурором не вказано, та судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що вчинені ним злочини відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, правову позицію прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, думку представника потерпілого ТОВ «Арістейл», який в своїй заяві не наполягав на реальній мірі покарання, а також думку представника потерпілого ТОВ «Фора», який в своєму клопотанні не наполягав на суворій мірі покарання та зазначив, що матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого товару і претензій до ОСОБА_4 не має, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчинених ним злочинів, що значних наслідків і майнової шкоди від скоєних ним злочинів не надійшло, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, тобто що він визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, відсутність обставин, що обтяжують покарання, часткове відшкодування майнової шкоди шляхом повернення викраденого товару, а також, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на теперішній час працює не офіційно вантажником на складі «EVA» ТОВ «РУШ», інкриміновані злочини вчинив із-за скрутного матеріального стану.
Вказані обставини є виключними та значно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають суду підстави вважати, що ОСОБА_4 як особа не є небезпечним для суспільства.
Враховуючи всі перераховані обставини, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання ближче до середньої межі санкції інкримінованих злочинів за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, при цьому суд приймає до уваги і поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочинів та поведінку в суді, яка свідчить, що ОСОБА_4 зробив для себе належні висновки, а саме не ставати на злочинний шлях, а тому вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним злочинів, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільні позови по кримінальній справі під час судового розгляду не заявлялись.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.
Враховуючи, що запобіжний захід на виконання вимог ст. ст. 176-178 КПК України в ході досудового розслідування обвинуваченому не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 такого заходу на період до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд ,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів:
- за проведення судової товарознавчої експертизи № 20482/18-53 від 28.09.2018 року в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень;
- за проведення судової товарознавчої експертизи № 12-4/1488 від 03.09.2018 року в розмірі 143 (сто сорок три) гривні.
Речові докази по кримінальному провадженню: ком пакт диск «СD-R на якому міститься відеозапис із камер відеоспостереження від 12.08.2018 року, поміщений у паперовий конверт залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1