Справа № 361/5985/18 провадження № 2-з/361/148/18
13.11.2018
«13» листопада 2018 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/5985/18 (провадження № 2/361/3114/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначена вище цивільна справа.
У порядку забезпечення позову ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду із відповідними заявами.
Так, ухвалами суду від 03, 16, 31 жовтня та 07 листопада 2018 року у задоволенні заяв про забезпечення позову відмовлено.
12 листопада 2018 року ОСОБА_1 вп'яте звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: - накласти арешт в межах заявленої ціни позову на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, а саме комплекс за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_3, вулиця Леніна, 109; - передати його на зберігання іншим особам, які не мають інтересу у результаті вирішення спору; - заборонити відчуження майна, що належить ОСОБА_2, а саме комплексу за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_3, вулиця Леніна, 109. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач впродовж тривалого часу не виконує зобов'язання за договором позики, при цьому будучи власником нерухомого майна за рахунок якого може бути виконане рішення суду, не має до нього доступу. На території комплексу перебувають сторонні особи, які здійснюють роботи по переплануванню. На сьогоднішній день існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду, а тому є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчинення певних дій; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня
2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.
У даному випадку вжиття заходів забезпечення позову мотивовано існуванням реальної загрози невиконання можливого рішення суду, так як відповідач впродовж тривалого часу не виконує зобов'язання за договором позики щодо повернення грошових коштів. У той же час відповідач будучи власником нерухомого майна, а саме вищевказаного майнового комплексу не має до нього доступу, при цьому сторонніми особами здійснюються роботи щодо його перепланування.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31 жовтня 2018 року будівля за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_3, вулиця Соборна (колишня назва - Леніна), 109 обтяжена іпотекою, підстава обтяження: іпотечний договір від 15 червня 2007 року, приватний нотаріус ОСОБА_4, іпотекодержатель: відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний», іпотекодавець ОСОБА_2 Крім того, у Державному реєстрі речових прав міститься інформація щодо обтяження вказаного нерухомого майна у вигляді арешту на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника від 06 червня
2017 року та постанови від 05 серпня 2014 року, виданої ВПВР ДВС України.
Таким чином, нерухоме майно, яке заявник просить обтяжити є предметом іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Універсальний» та вже знаходиться під численними обтяженнями.
Крім того, перевіркою матеріалів справи також встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: майновий комплекс (зазначено його характеристики) за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_3, вулиця Леніна, 109. Вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні.
Таким чином, обраний спосіб забезпечення позову ще й фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що призведе до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови Верховного Суду України роз'яснено, що не допустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Вказане роз'яснення узгоджується із положеннями статті 129-1 Конституції України та статті 18 ЦПК України щодо обов'язковості судових рішень.
До того ж, забезпечення позову вживаються судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача або пов'язаних з ним осіб, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому. Разом з тим, ОСОБА_2 як власник спірного майна, є боржником по виконавчому провадженню і накладення арешту на майно та заборона вчиняти щодо нього дії фактично відповідатиме її інтересам.
Іншим доводам заявника щодо доцільності застосування заходів забезпечення позову, суд давав правову оцінку у попередніх судових рішеннях.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
№ 361/5985/18 (провадження № 2/361/3114/18) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин