Справа № 372/1496/18
Провадження № 1-кп/361/540/18
12.11.2018
12 листопада 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області колегіально
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
з участю прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6
- ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Бровари обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12018110230000336 від 07.04.2018 про обвинувачення
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, такого, що не працює, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Трипілля Обухівського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, такого, що має малолітню дитину, не працює, жителя АДРЕСА_3 , раніше судимого 17.06.2014 Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 17.11.2017 по відбуттю покарання,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
В Броварському міськрайонному суді Київської області з 06.06.2018 на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області від 05.06.2018 про визначення підсудності перебуває кримінальне провадження № 12018110230000336 від 07.04.2018 про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні 12.11.2018 прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, який закінчується 26.11.2018, на 60 днів, з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та продовження існування відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Вислухавши думки обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення клопотання, обвинуваченого ОСОБА_7 , що наполягав на своїй непричетності до вчинення інкримінованого злочину, тому просив негайно звільнити його з-під варти, послався також на значне погіршення стану здоров'я й неможливість отримання кваліфікованої медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, захисника обвинувачених ОСОБА_8 , яка не заперечувала проти продовження тримання ОСОБА_6 під вартою, натомість просила звільнити ОСОБА_7 з-під варти з наведених останнім підстав, суд вважав необхідним продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
За змістом частини третьої статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта; за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців; до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене. Із частини першої статті 197 КПК України вбачається, що строк ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно з вимогами пунктів 4, 5 частини другої статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, що обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який, за правилами ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, що не може бути підтверджено або спростовано на даній стадії судового процесу, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому дані про обвинуваченого ОСОБА_6 , який, будучи зареєстрованим у Луганській області та проживаючи в Київській області, не має за місцем фактичного мешкання міцних соціальних зв'язків, дають суду підстави вважати реальним існування стосовно нього ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, що полягає в можливості переховуватися від суду, а відомості про репутацію ОСОБА_7 , який 17.11.2017 звільнився з місць позбавлення волі, будучи засудженим за кваліфіковану крадіжку та злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, свідчать про вірогідність вчинення ним іншого злочину як існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.
З урахуванням закінчення 26.11.2018 строку дії відносно обвинувачених запобіжного заходу, твердження прокурора про обґрунтованість підозри останніх за ч. 3 ст. 187 КК України, що не може бути перевірено на даній стадії, та продовження існування наведених ризиків, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать дотримання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 процесуальних обов'язків під час судового розгляду, тому продовжує їм строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 10.01.2019.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183, 194, 196, 309, 331, 369, 376 КПК України, суд, -
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, продовжити по 10 січня 2019 року з утриманням їх в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3