Справа № 359/8535/18
Провадження №1-в/359/400/2018
8 листопада 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» про заміну невідбутої частини покарання на більш м'яке, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Княжичі Броварського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2016 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
23.10.2018 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» про заміну невідбутої частини покарання на більш м'яке відносно засудженого ОСОБА_3 на підставі ст. 82 КК України. У клопотанні зазначається, що засуджений відбув 1/2 строку покарання. З 16.02.2017 року відбуває покарання в Бориспільській виправній колонії (№119). За час відбування покарання характеризується з позитивного боку. На даний час засуджений працює на підприємстві установи на дільниці по виготовленню тирсо брикетів, відношення до праці сумлінне. За сумлінну поведінку та ставлення до праці загалом має 3 заохочення. Мав 1 стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. У колективі засуджений підтримує рівні доброзичливі відносини, не конфліктує, до лідерства не прагне, спілкується переважно на цікаві для себе теми із засудженими свого віку. Велику увагу приділяє перегляду телепередач та фільмів, за можливості читає пізнавальну літературу. До майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться дбайливо, використовує за призначенням. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконує. Поставлені завдання та трудові доручення виконує вчасно і якісно, залучається до робіт по благоустрою установи. Приймає участь у суспільному житті відділення. Отже, засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому останньому можливо замінити невідбуту частину покарання на більш м'яке, а саме обмеження волі.
В судове засідання учасники не з'явились. По дату час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.
Прокурор подала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення клопотання не заперечувала.
Представник державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» та засуджений також подали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до переконання розглянути клопотання в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання та особової справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2015 року та ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Згідно вищевказаного вироку засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в Бориспільській ВК № 119.
Частиною 1 ст. 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутного строку покарання, призначеного вироком.
Для застосування такої заміни, згідно п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше половину строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Згідно вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2016 року ОСОБА_3 засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислюється з моменту приведення вироку до виконання.
Згідно протоколу затримання особи, засудженої за вчинення злочину, ОСОБА_3 затримано 20.01.2017 року.
Так, на момент направлення подання до суду ОСОБА_3 відбув 1/2 строку покарання. Невідбута частина покарання становить 1 рік 3 місяці 12 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Пунктом 2 вищезазначеної ППВСУ передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Крім того, пунктом 17 даної Постанови передбачено, що під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до коментованої ст. 82 КК України, положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Висновок суду про те що засуджений став на шлях виправлення повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 24.01.2017 року.
Під час знаходження в Київському СІЗО зарекомендував себе посередньо, стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
З 16.02.2017 року відбуває покарання в Бориспільській виправній колонії (№119). За час відбування покарання характеризується з позитивного боку.
На даний час засуджений працює на підприємстві установи на дільниці по виготовленню тирсо брикетів. За сумлінну поведінку та ставлення до праці загалом має 3 заохочення. Мав 1 стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. У колективі засуджений підтримує рівні доброзичливі відносини, не конфліктує, до лідерства не прагне, спілкується переважно на цікаві для себе теми із засудженими свого віку. Велику увагу приділяє перегляду телепередач та фільмів, за можливості читає пізнавальну літературу.
До майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться дбайливо, використовує за призначенням.
Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконує. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
Поставлені завдання та трудові доручення виконує вчасно і якісно, залучається до робіт по благоустрою установи. Приймає участь у суспільному житті відділення. Дотримується правил особистої гігієни, зауважень з цього приводу до нього не було. Виконує роботи по самообслуговуванню, рівень необхідних навичок достатній.
Згідно вироку має позову, але виконавчий лист до установи не надходив. Вину у скоєному злочині визнав повністю.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що аналіз особової справи засудженого ОСОБА_3 вказує на позитивну лінію поведінки засудженого за весь період відбування покарання.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 на момент розгляду подання фактично відбув 1/2 частини строку призначеного судом покарання за вчинений ним умисний тяжкий злочин. Своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_3 довів, що став на шлях виправлення.
За таких обставив, враховуючи тяжкість та характер вчиненого злочину, його ставлення до вчиненого, дані про особу засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, суд вважає за доцільне замінити засудженому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'який у виді обмеженням волі, із врахуванням ст. 61 КК України, що цілком відповідатиме меті виправлення засудженого.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. ст. 12, 61, 82 КК України та керуючись ч. 2 ст. 369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» про заміну невідбутої частини покарання на більш м'яке відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замінити невідбуту частину покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2016 року у виді позбавлення волі більш м'яким у виді обмеження волі на невідбутий термін - 1 рік 3 місяці 12 днів.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1