Справа № 357/5634/18
2-ві/357/9/18
14 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Бондаренко О. В.
при секретарі Бондаренко Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача, про відвід судді Кошеля Б.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу,-
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики від 19.06.2012 року та договором позики від 04.04.2014 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.07.2018 року (а.с. 37-38).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2018 року провадження у справі зупинено до вирішення заяви представника відповідача ОСОБА_3, про відвід головуючого судді Кошель Б.І. (а.с. 104-105).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.09.2018 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3, про відвід головуючого судді, було відмовлено (а. с. 106-107).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2018 року було відновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.09.2018 року (а.с. 113).
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 17.10.2018 року (а.с. 199-200) та по справі оголошено перерву на 06.11.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.239-241).
06.11.2018 року відповідач ОСОБА_2 подала суду заяву про відвід судді Кошеля Б.І., обґрунтовуючи тим, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу з наступних підстав, а саме: не зважаючи на велике навантаження справами суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, розгляд справи №357/5634/18 здійснюється напрочуд швидко, суд вирішує справу на підставі наданих сторонами доказів, віддаючи перевагу стороні позивача щодо подання доказів, також головуючий суддя порушує принципи диспозитивності та рівності сторін, зокрема щодо подання доказів відповідачем, суддею позбавлено відповідача процесуального права на подання заперечень на відповідь позивача на відзив на позовну заяву по даній справі, вказані дії стали наслідком невиконання завдань підготовчого провадження та порушення права сторін на повний, всебічний та справедливий розгляд справи. Також зазначає, що майже усі заяви та клопотання відповідача та її представників були залишені суддею без задоволення, а саме: клопотання про роз'єднання позовних вимог, про зупинення провадження у справі, про долучення документів до матеріалів справи, ухвалою від 06.09.2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_3, про відвід судді Кошель Б.І. у даній справі було визнано необгрунтованою та ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.09.2018 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено, клопотання про відкладення розгляду справи, про виклик і допит свідків від 16.10.2018 року та 17.10.2018 року були залишені суддею без розгляду. Також зазначає про особисту зацікавленість судді Кошеля Б.І. щодо розгляду даної справи, у зв'язку з тим що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на праві приватної власності належить відповідачу - ОСОБА_2, межує із земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та яка опосередковано належить близькому родичу судді, а саме - його батьку ОСОБА_4, який є генеральним директором ТОВ «Берегиня». Допущення численних грубих порушень процесуальних норм законодавства, шляхом виходу за межі своїх повноважень, недотримання строків підготовчого провадження та розгляду справи по суті, дає підстави сумніватися в неупередженості судді. У зв'язку з цим, просила відвести суддю Кошеля Б.І. від розгляду справи №357/5634/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики від 19.06.2012 року та договором позики від 04.04.2014 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2018 року провадження у вищевказаній справі зупинено до вирішення заяви відповідача ОСОБА_2, про відвід судді Кошеля Б.І.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08.11.2018 року заява відповідача ОСОБА_2, про відвід судді Кошель Б.І. розподілена на суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. та передана 13.11.2018 року.
Відповідно до змісту ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву ОСОБА_2, про відвід судді Кошеля Б.І., матеріали цивільної справи №357/5634/18, судом встановив наступні обставини.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Разом із тим, положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України також передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно норм ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків…
Тобто, у осіб, які беруть участь у справі, не має бути будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Також, у пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Однак, в порушення ст. 39 ЦПК України, заява відповідача ОСОБА_2, про відвід судді Кошеля Б.І., було подано на стадії розгляду справи по суті та повторно з тих самих підстав, що і 06.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи. Також, відповідачем в заяві не зазначено доказів того, що підстави для відводу судді, заявнику не могли бути відомі до спливу вказаного строку.
У свою чергу у ст. 36 ЦПК України, на яку посилається відповідач, передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу ), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Так, підставою для відводу відповідач вказує на її незадоволення процесуальними рішеннями судді, що пов'язує із земельним спором між нею та ТОВ «Берегиня», генеральним директором якого є ОСОБА_4
Проте, згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 376 ЦПК України порушення суддею норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення саме в порядку апеляційного провадження.
Вирішуючи питання щодо відводу, суддя виходить із поняття упередженості судді в результаті розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені. Будь-яких обґрунтованих доказів на підтвердження доводів заявника, не подано.
Аналізуючи підстави, які зазначені заявником для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.
Суд приходить до висновку, що доводи відповідача в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода відповідача із прийнятими судом процесуальними рішеннями не може слугувати підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності або неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено, а відповідачем не наведено а ні об'єктивних, а ні суб'єктивних критеріїв, які б породжували сумніви щодо відсутності безсторонності судді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2, про відвід судді Кошеля Б.І.
Керуючись п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006, ст.ст. 36,40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2, про відвід судді Кошеля Б.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяО. В. Бондаренко